Архів серпня, 2020

Історія прапора України

117823334_1270517043296528_9192090757252067480_o

Прапор як засіб сигналізації відомий ще з античних часів, і був присутній майже у всіх країнах світу. Стосовно слов’янських знамен, то відомо, що перші давньоруські знамена, як і перші прапори інших народів древності, — це прості, довгі жердини, до вершин яких прикріплювалися гілля дерев, жмутики трави, кінські хвости та інші ознаки, котрі в літописах іменуються “И бить сеча зла, и потяша стяговника нашего и чолку стяговую соторгоша со стяг” (“Слово о полку Iropевім”).

Древні стяги шанували на Русi ще за часів язичництва, а після введення християнства вони освячувалися образом животворного хреста, що було перейнято з грецької віри. 3 цього часу значення стягів як святині зросло. Без прапора військо не відправлялось у похід і не вступало в бій.

В Галицько-Волинській державі вперше зазначається про герб Львова з жовто-блакитними кольорами (лев на голубому фоні). Саме з цим символом, зображеним на прапорі Львівської землі, боролися дружини цієї території в славнозвісній Грюнвальдській битві у 1410 році.

Найбільше прапори були поширені в козацькі часи XVI-XVIII ст., та в Речі Посполитій. Кожний полк і сотня, мали свої знамена з якими вирушали в походи.

Протягом національної революції 1918-1920 pp. прапор був жовто-синій в період правління УНР, а в період Гетьманату Скоропадського змінено на блакитно-жовтий. У XX ст. синьо-жовтий колір стягу був невід’ємним компонентом українських дисидентів та борців проти тоталітарного комуністичного режиму.

У 1973 році на Тернопільщині, а селі Росохач Чортківського району самоорганізувались таємна молодіжна патріотична організація. Дев’ять її членів вирішили відзначити проголошення Української держави та Дня Соборності вивішуванням синьо-жовтих прапорів у людних місцях. Готувались до цього майже рік: потай писали гасла і листівки, виготовляли древка, шили прапори. Як згадує один з організаторів гуртка В. Мармус: “Тканину купували в декількох місцях: жовту в Тернополі а блакитну аж у Львові”. Надвечір 21 січня вирушили пішки до Чорткова. Прапори вивісили в чотирьох місцях: над кінотеатром “Мир”, над педучилище, критим ринком та будівлею лісгоспу. За такий вчинок хлопцям було присуджено від 3-ох до 6-ти років таборів.

На масові демонстрації, мітинги на початку 90-их, сотні тисяч українців, які хотіли висловитись за незалежність України, виходили з синьо жовтими прапорами. В музеї експонується перший синьо-жовтий прапор, який був освячений і піднятий над будинком Тернопільської міської ради 29 квітня 1990 р. Цей унікальний експонат – полотенце зшите з горизонтальних відрізків двох кольорів – жовтого і блакитного, гордо і величаво майорів, як символ нової, своєї держави, про яку мріяли багато років. Вже пізніше постановою президії Верховної Ради України від 18 вересня 1991 р., було прийнято рішення такого змісту: “До прийняття Конституції України дозволити в протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор”.

В експозиції музею є ряд фотосвітлин, присвячених вшануванню національного прапора в Тернополі. Експонується оригінальний експонат: частина полотнища Національного прапора виготовленого з нагоди 19-ої річниці Незалежності України та Дня Державного Прапора України, який був визнаний як найдовший (9,5 км.) і зареєстрований в книзі рекордів України 22 серпня 2010 р. в Тернополі.

Тетяна Штокайло, екскурсовод