Пилипче – Білому Дому…

На пошанування 105-річчя від народження світової слави українсько-американського художника у музеї експонується виставка фондових матеріалів «Дереворізи Якова Гніздовського» – 35 оригінальних відбитків окреслили п’ять тематичних розділів: визначні постаті української культури, архітектура, фауна, флора, автопортрети. Довідково представлено видання, шпальти яких засвідчують багатограння таланту подолянина. Зацікавлюють документальні світлини.

  

Увиразнює проєкт оригінальний лінорит заслуженого художника України Ярослава Омеляна – «Яків Гніздовський».

Щоденне орудування різцем виробило філігранність техніці виконання. Відтак, упродовж 1961 – 1963 років картини «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» (інша версія – «Зимовий сад» і «Поле») прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому Домі.

27 січня мистецтвознавця Наталка Собкович виголосила працівникам тернопільських художнього та краєзнавчого музеїв тематичну лекцію «Містерія приборканих ліній», ілюструючи маловідомими світлинами.

Продемонстровано кількахвилинну документальну відеострічку, як українець подолав злидні та став успішним художником, присвячену Якову Гніздовському (Канал 24, проєкт «Зроблено в Україні»).

Музеєм випущено тематичний конверт «Яків Гніздовський. 105 років», здійснено поштові відправлення.

Бібліографічна довідка:

ГНІЗДОВСЬКИЙ Яків Якович (27. 01. 1915, с. Пилипче, Борщівського району Тернопільщини – 08. 11. 1985, м. Нью-Йорк, США, перепохований у Львові) – графік, живописець, скульптор, есеїст, мистецтвознавець. Член Асоціації незалежних українських мистців (1936 – 1939), Об’єднання українських мистців Америки (1950 – 1985). Навчався у Львівській духовній семінарії, Львівській художньо-промисловій школі, Варшавській та Заґребській академіях мистецтв. Малюнки Гніздовського вміщували видання «Новий час», «Світ дитини», «Дзвіночок», «Наш приятель», «Комар». Переслідуваний польською владою за підозрою у приналежності до об’єднання «Юнацтво» при ОУН. 1936 Гніздовський одержав стипендію від митрополита Андрея Шептицького на мистецькі студії до Німеччини, але польський уряд не видав закордонного паспорта. Працював графіком-оформлювачем у львівських виданнях «Комар», «Новий час», «Світ дитини». На початку другої світової війни виїхав за кордон (Бухарест, Рим, Заґреб, Мюнхен). Оформляв видання, ілюстрував книги та журнали. Персональні виставки – у Мюнхені (1947), Парижі (1956 – 1958), Києві, Львові, Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську (усі – у 1990-их рр.). Від 1949 – проживав у США (м. Сент-Пол і Міннеаполіс, штат Міннесота). Працював у комерційному видавництві. Твори виставлялися у США, Канаді, Австралії, Японії, Індії, Китаї, Франції, Італії, Великій Британії та ін. країнах Європи; зберігаються у колекціях Бібліотекики Конгресу США (Вашинґтон), музеях образотворчого мистецва Бостону та Філадельфії, Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Автор есе про образотворче мистецтво взагалі і українське зокрема. Автор портретів, пейзажів, картин, гравюр, натюрмортів, ікон,  екслібрисів, ілюстрацій, скульптур, гобеленів. Створив проект нової української абетки; виконав цикл ілюстрацій до ювілейного видання «Слово о полку Ігоревім» (Філадельфія, 1950), оформив поетичну збірку «Заморські вина» О. Веретенченка (Детройт, 1974) тощо. 1992 року в родинному селі відкрито музей Якову Гніздовському.

Виставка діятиме до 10 лютого 2020 року.

Учімося бути собою…

У музеї, 12 грудня 2019 року, проведено лекторій-диспут «Формування громадянського суспільства в Україні». Гість установи кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Володимир Брославський сприяв присутнім щодо глибшої обізнаності правових   знань…

Вчитися ґеоґрафії України…

fs8003151-114779

 «Учимося ґеоґрафії України, щоб знати, яка велика й богата Україна, яка гарна її природа, який великий її народ, яким щасливим може він бути, коли свою батьківщину гарно пізнає, кріпко любитиме й з усіх сил попрацює для її й свого добра!»

Степан Рудницький

Третього грудня 2019 року студенти-географи Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відвідали музей у 142-гу річницю дня народження основоположника української географії Степана Рудницького. Тематику семінару-практикуму «Степан Рудницький крізь призму років» забезпечили: Антоніна Баран (завідувачка відділу природи Тернопільського обласного краєзнавчого музею) – «Степан Рудницький – академік зі світовим ім’ям», Любов Катеринюк (завідувачка відділу нової та новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею) – «Історія родини Рудницьких-Дністрянських», Богдан Гавришок (кандидат географічних наук, викладач кафедри географії та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка) – «Микола Мушинка та спадщина Степана Рудницького», Ольга Варакута (кандидат педагогічних наук, доцент кафедри географії та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка) – «Традиції вшанування пам’яті видатних вчених-географів на географічному факультеті».

Гостям презентовано виставку фондових матеріалів «За їх підручниками навчаються учні та студенти», присвячену пам’яті вчених-географів Ольги Заставецької  та Ігора Дітчука.

Вчитися ніколи не пізно!..

Вчимося знати минуле…

У рамках науково-просвітницького проекту Тернопільського обласного краєзнавчого музею, присвяченого 100-річчю подій наступальної військової операції  Української Галицької Армії – Чортківська офензива, 4 червня проведено перший семінар.

Учням третього курсу Тернопільського вищого професійного училища технологій та дизайну (викладач історії навчального закладу – Сергій Гунько) запропоновано тематичні лекції: «Передумови, причини, хід, результати, історичне значення Чортківської офензиви» (Любов Катеринюк – завідувачка відділу нової та новітньої історії), «Олександр Греков: військова діяльність та доля» (Любов Левенець – старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії), «Однострій, спорядження, озброєння Української Галицької Армії у 1918 – 1919 роках» (Володимир Пукач – завідувач сектора  відділу нової та новітньої історії).

Учасники навчально-виховного тематичного заходу оглянули виставку фондових матеріалів «Чортківська офензива: тріумф мужності і незламного духу», яка доповнює розділ стаціонарної експозиції.