Духмяні експонати – 205-літтю Тараса…

DSC03378

О, диво!..

14 березня, довідавшися «заднім числом» про виставку Шевченкіани у нашому музеї, молода Олеся Костюкович подарувала п’ять медяників за творами Кобзаря: «Марія», «Не кидай матері! – казали…», «Ой три шляхи широкії», «Розрита могила», «Сон» (комедія).

15 березня «пахуча» вітрина – «Пряник як мистецтво» – доповнила експозицію фондових матеріалів «Живе, Кобзаре мій, поміж нас голос твій»…

Рецепт тіста для медяників

Змішати 250 гр. меду, 100 гр. масла, 125 гр. цукру. Висипати у посудину, поставити на плиту. Розігріти на повільному вогні до однорідності маси, не доводячи до кипіння. Остудити. Далі додати 1 яйце, 2 ч. л. кориці, 2 ч. л. гвоздики, 3 ч. л. імбиру. Ретельно перемішати. Додати 500 гр. муки, 10 гр. розпушувача до тіста,  10 гр. какао (тісто повинно бути липке і відставати від посудини). Все вимісити, поставити на 3 год. (краще на ніч) в холодильник вистоятися.

Біографічна довідка:

Костюкович (Залипська) Олеся Василівна, народилася 11 травня 1992 року в селі Жуків Бережанського району Тернопільської області. Виросла у багатодітній сім’ї: батько Залипський Василь Володимирович, мати Залипська Ольга Михайлівна, невтомно працювали, щоб дати дітям освіту та гарну путівку в життя. Навчалась у Жуківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. ім. Богдана Лепкого.  У шостому класі вчителька малювання звернула  увагу на творчі здібності Олесі і порадила записатися в художню школу. У Жуківській художній школі першим вчителем малювання була Волощук (Подуфала) Марія Василівна (тепер – директор школи), дочка відомого композитора, громадського діяча, Подуфалого Василя Михайловича. Олеся часто брала участь у різноманітних виставках, конкурсах, олімпіадах, де займала призові місця.

У 2009 році закінчила школу, вступила в Університет Культури і Мистецтв (факультет дизайну, спеціальність –  дизайн графіки та реклами). Навчаючись на п’ятому курсі (2014 рік), до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка створила дев’ять ілюстрацій до творів Кобзаря: «Марія», «Не кидай матері!- казали…», «Три шляхи широкії», «Розрита могила», «Чума», «Сон». Об’єднала їх у збірку «Передбачування Кобзаря».

Авторка зізнається: «… твори, які я відобразила у своїх ілюстраціях, актуальні…  Сьогодні наша боротьба не закінчується… І буде тривати доти, поки наша держава розцвіте та всі народи заговорять про нас як непереможну, терплячу, вільну націю…»

Душі Степанової поривання…

DSC_0339

Упродовж 12 грудня 2018 року – 21 січня 2019 року «зазивала» відвідувачів персональна виставка живопису члена Національної спілки художників України, художника І категорії музею Степана Мамчура. Понад 50 оригінальних творів цілісно представляли оригінально-самобутній почерк автора.

У день першомученика Степана – 9 січня відбулася велелюдна презентація персонального проекту, присвяченого 70-літтю. Побратимське вітальне слово змовив голова Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України Ігор Дорош. Творчий доробок С. Мамчура «подав» мистецтвознавець, директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України Ігор Дуда. Гітарним супроводом душевно вразливої пісні та декламуванням поезії Георгія Петрука-Попика сколихнув помисли присутніх заслужений артист України Левко Корженевський. Фольклорні «вкраплення» Степанових сюжетів «підмітив» доктор мистецтвознавства, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Олег Смоляк.

Букетом «гарячих» троянд винагородили свого колегу музейниці.

Відтак, фонди музею «доброю волею» маляра збагачено трьома подарованими полотнами: «Зустріч», «11-й мікрорайон» (нова забудова Тернополя), «Чорний мустанг».

Біографічна довідка:

МАМЧУР Степан Олексійович народився 8 січня 1949 року в с. Немирівка Радивілівського району Рівненської області. Після закінчення школи навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша (1965 – 1969), Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1972 – 1977).

1977 року направлений у Тернопільський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду України, де працював до 2002 року.

Із 2003 – художник І категорії Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Степан Олексійович разом із науковцями Тернопільського обласного краєзнавчого музею, за своїми ескізами створив ряд експозицій у музеях Тернопільської області. Співавтор розробки художньої, виконанні ескізної та проектної концепції Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Створив низку тематичних розділів експозиції: «Війна в Афганістані», «Лауреати державної премії ім. Тараса Шевченка», «Старий Тернопіль у світлинах часу»,  «Революція гідності, Майдан», «Герої Небесної Сотні», «АТО», «Вічна пам’ять героям». Вагомий внесок вніс у художнє оформлення експозиції Історико-меморіального музею політичних в’язнів.

Степан Мамчур працює у жанрі станкового живопису, портрета, пейзажних композицій та натюрморту. У творчому доробку  художника –  7 Республіканських загальних виставок у м. Києві, дві персональні в м. Тернополі (1999 р., 2009 р.) та одну персональну в м. Бережани.

Член Національної спілки художників України (з 1992 р.).

Основні творчі роботи: «Міський пейзаж» (1985), «Вечірня пісня» (1988), «Листопад» (1998), «Портрет Лесі Українки» (1999), «Портрет М. Барвінського» (2003), «Серед духмяних лугів» (2006), «Автопортрет» (2009), «Натюрморт з голубами» (2013), «Портрет Т.Г.Шевченка» «2016», «Портрет М.Бойчука» (2018).

БАЧЕННЯ ПІНЗЕЛЯ…

Відомий художник із селища Заводське Чортківського району Степан Шевчук подарував музеєві оригінальну авторську роботу «Іоан-Георг Пінзель», виконану 2015 року (папір, кольорові олівці).

На звороті малюнка – дарчий підпис: «Цей портрет І.-Г. Пінзеля є  дарунком обласному краєзнавчому музею від автора. Тернопіль, 16.10.18. Підпис».

Оригінальна картина незабаром збагатить тематичну залу установи.

ДЕРЕВ’ЯНЕ ДИВО…

Четвертого жовтня 2018 року мешканкою Козови (районний центр Тернопільщини) Антоніною Костур подаровано «…Тернопільському обласному краєзнавчому музею шафу моєї бабусі Паламарчук Харатини Пантелеймонівни, 1887 р. н., уродженки м. Городка Хмельницької обл.».

Предмет побуту – шафа виготовлена (приблизно у 50-их роках минулого століття) «… з масиву дерева, оздоблена квітковим орнаментом на дверах шафи і верхнім ажурним орнаментом…».

Особливості виробу: широка правобічна частина, призначена для зберігання верхнього одягу. збагачена внизу широкою шухлядою «взуттєвою»; ліва частина виробу – вужча, «заглиблена»: прямокутна вертикальна «ніша» засклена не суцільною тафлею, а чотирма скельцями, накладеними одне на одне…

Різьблення було покрите «позолотою»…

Власниця у дарчому листі побажала: «Хочу, щоб молоде українське покоління ознайомилось з побутом наших предків».

ТЕРНОПІЛЬСЬКЕ ШВАРТУВАННЯ ФЛОТИЛІЇ…

Уродженець Тернопільщини, тепер – мешканець Волині, фанатично залюблений у морську стихію Володимир Ящук 30 серпня «відплив» у Славуту (Хмельниччина).

Упродовж кількох місяців у виставковій залі музею «фарватер споглядання» зацікавлював чисельних відвідувачів, особливо – дітлахів авторською колекцією: «Моделі вітрильників у пляшках» (понад 180 зразків).

Покидаючи «тернопільську гавань», автор подарував музеєві  мініатюру козацької чайки ХVІ століття…

Бажаємо талановитому реконструктору морських суден сім футів під кілем на подальші успішні експозиційні зустрічі…