Історичний крок на шляху до незалежності

110304070_1240265659655000_696577965208341836_n

16 липня 1990 року – знаменна дата в історії України. В цей день депутати Верховної Ради УРСР 357-ма голосами прийняли важливий документ – Декларацію про державний суверенітет України. В ній були закладені основні принципи й засади існування України як самостійної держави, визначено програму політико-правової, соціально-економічної та культурної розбудови незалежної України. В документі йшлося про пріоритети загальнолюдських цінностей та міжнародного  права. У своєму зверненні до народу депутати Верховної Ради закликали громадян України до єднання для реалізації поставлених цілей.

Прийняття Декларації не було простим рішенням. Кожен депутат дуже зважено і серйозно підходив до питання. Час був унікальний, вирували перебудовчі пристрасті. Жодний день не обходився без мітингів. Все здавалося простим і зрозумілим. Декларація гарантувала українцям світле і незалежне майбутнє. Хоча всі розуміли, що це лише наміри, що шлях до самостійного щастя буде важким і багаторічним.

 

 Під час мітингу у Тернополі по обговоренню законопроекту про вибори до Верховної ради України, 1989 р.

 

Ніхто не сподівався, що пройде рік і мрії стануть буднями, дійсністю, що потребуватиме щоденної боротьби і роботи. Навряд, чи хто тоді припускав, що буде 24 серпня 1991 року і 1-го грудня того ж року. Саме Декларація започаткувала всі інші кроки в напрямку незалежності України.

До 30-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України  у відділі нової та новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею підготовлено виставку «Історичрий крок на шляху до незалежності» з фондових збірок музею. Представлено фото, документи, періодику, наукові видання, які відображають суспільно-політичну ситуацію в країні та області на поч. 90-их років ХХ ст. Тоді відбувалися події, які створили передумови і стали прологом нової історії українського державотворення. Експонуються фото мітингів та інших громадсько-політичних акцій, святкувань 1-ої річниці прийняття Декларації в м.Гусятині, матеріали про створення та діяльність НРУ.

 

 

Молебень за участю священиків різних конфесій у м. Гусятині з нагоди річниці прийняття Декларації про Державний суверенітет України, 1991р.

 

 

 

 

У вітринах знаходяться експонати з особистого архіву народного депутата України 1-го скликання В.Колінця про відзначення у Верховній Раді України 20-річчя прийняття Декларації про державний суверенітет України. На виставці можна побачити й інші цікаві матеріали.

Любов Катеринюк, завідувачка відділу нової та новітньої історії

Якби не трагічна доля…

Спричинений коронавірусом карантин «переніс» презентацію фотодокументальної виставки з приватного архіву Наталки Осьмак та приватної колекції історика Василя Штокала «На колосистому лані української блакиті видніється даль боротьби – спадкової», присвяченої 130-річчю від народження Президента Української Головної Визвольної Ради Кирила Осьмака.

Відтак, тільки 30 червня (замість 9 травня) у музеї пошановано соборного Кирила Осьмака. Плоскісні матеріали доповнено рушниками: Полтавщини – малої батьківщини державотворця, Тернопільщини – теренів неодноразового перебування.

Проведено клубне спецпогашення тематичної поштової продукції за участю краєзнавців, громадських активістів, учасників АТО/ОСС, членів Асоціації філателістів України. Здійснено відправлення.

Повернення через 130 років у край Тернового поля

Оберіг державності, запорука законності та народовладдя

80227881_1225284454486454_7161024340556246042_n

День Конституції – одна з найважливіших історичних і суспільно-політичних дат в новітній історії незалежної України.

Конституція – це Звід Законів, головний документ, який легімітизує державу, визначає її статус, територію і кордони, узаконює державний устрій, форму, структуру і організацію влади, права і свободи громадян, гарантує суверенітет і цілісність держави.

Український народ на різних етапах боротьби за державність прагнув мати  свою Конституцію. Першим Конституційним Актом можна вважати  «Руську Правду» Ярослава Мудрого (ХI ст.), яка в умовах того часу узаконювала правові і соціальні відносини в Київській Русі.

Унікальним історичним документом стала Конституція гетьмана Війська Запорізького Пилипа Орлика (Пакт і Конституціі Законів і вольностей Війська Запорізького), прийнята 5 квітня 1710 р. Це був Договір гетьмана з народом. Саме такі конституційні договори мали місце в країнах Західної Європи.

29 квітня 1918 року Українською Центральною Радою України була прийнята Конституція Української Народної Республіки, яка проголошувала Україну незалежною, демократичною республікою з парламентською формою правління, і широкими демократичними правами для народу. Але Конституція не була реалізована,  оскільки процес державотворення був перерваний.

В листопаді 1918 року була утворена Західноукраїнська Народна Республіка. Тимчасовий проєкт під назвою «Устрій Галицької держави» підготував  Станіслав Дністрянський –  відомий вчений-правник, виходець з Тернополя.  Положення цього проєкту мали бути втілені  на початковому етапі  існування держави.

1920 року, коли уряд ЗУНР перебував в екзилі, Станіслав Дністрянський на його прохання підготував новий проєкт Конституції ЗУНР. Це був повноцінний юридичний документ, який відповідав духові часу і тому політико-правовому становищу, яке склалося в Європі після Першої світової війни.

За цією Конституцією ЗУНР проголошувалася суверенною, демократичною державою, парламентсько-президентською республікою, з чітким поділом влади і з прогресивною  виборчою системою.  Громадяни держави  наділялися широкими політичними правами і свободами. ЗУНР  утверджувалася  правовою державою з незалежною судовою владою.

Період, коли Україна перебувала в статусі УРСР, на її території діяли радянські Конституції (1924 , 1936, 1977 років).

Із набуттям незалежності,  на основі Акту  про незалежність  Україні від 24 серпня 1991 року  і  підтвердженого   на  Всенародному референдумі  1 грудня 1991 року,  першочерговим завданням для держави стала підготовка і прийняття нової Конституції. Розпочався тривалий,  складний і неоднозначний  конституційний  процес, який тривав  5  років  і завершився в ніч  на 28 червня 1996 року прийняттям нової  Конституції України.  Цей День став державним святом. 24 роки Україна живе з новою Конституцією.

За Конституцією України основним джерелом влади є народ. Україна проголошена незалежною, суверенною, демократичною, правовою, соціальною позаблоковою державою.  За час розбудови державності вносилися зміни і доповнення до Основного Закону. 2019 року була здійснена корекція зовнішньополітичного курсу України. До Конституції було внесено положення про прагнення України стати членом ЄС і НАТО.

У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею сформована тематична збірка, матеріали якої  відображають конституційний процес України, участь громадськості Тернопільщини в обговоренні і прийнятті Конституції. Щороку Тернопільщина урочисто і святково відзначає День Конституції. Про це свідчать запрошення і програми  святкових заходів з різних районів області (19 одиниць зберігання). До цієї дати випускалися вітальні листівки, плакати, поштові марки і конверти,  які  знаходяться  в музеї.

На основі цих матеріалів щорічно готується експрес-виставка в експозиції відділу нової та новітньої історії, проводяться тематичні екскурсії, науково-просвітницькі заходи.

Любов Катеринюк, завідувачка відділу нової та новітньої історії

Прижиттєвий століття поріг…

index

21 червня 2020 року у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація фотодокументальної виставки з приватної колекції історика Василя Штокала «Танго вікової стезі…» (до прижиттєвого 100-річчя Ольги Ільків – зв’язкової Романа Шухевича). Молитвою за мир в Україні та здоров’я пані Ольги проєкт відкрив  отець-доктор Віталій Козак, адміністратор храму святої Софії Премудрості Божої у Тернополі, синклер Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Української Греко-Католицької Церкви.

Власник рідкісних документальних світлин, особистих речей, епістолярію, авторських друкованих творів, відредагованих Ольгою Ільків науково-популярних матеріалів, запрошень та афіш вечорів пошанування та творчо-просвітницьких зустрічей виховного спрямування Василь Штокало «розкрив таємницю» збережуваності наявного фонду у Тернополі, а не у Стрию чи Львові…

Присутні у роздумах прослухали «Повстанське танго», слова якого належать Ользі Ільків, музику написала борщів’янка Марта Пашківська. Виконання заслуженого журналіста України, голови Борщівської районної організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка Петра Довгошиї проілюстровано відеоматеріалами.

Принагідно, музеєм видрукувано тематичну поштову картку та здійснено відправлення.