Характерна ліпнина…

 Прохолодний квітень, що минає, відлікував знаному скульптору Іванові Козлику 85 літ.

На пошанування світлої пам’яті річниці талановитого краянина розгорнуто тематичну виставку фондових матеріалів «Штрихи до творчого портрету».

Увагу відвідувачів привертають барельєфи Маркіяна Шашкевича та Івана Франка, світлини авторських робіт – погрудна ліпнина, репродукції картин «Ковалі» (1966), «Портрет старого гуцула» (1967), малюнки олівцем: «Автопортрет», «Кінець зими», «На будові», «Портрет юнака», «Сільські діти», «Читає новини», «Юнка». Представлено також академічні енциклопедичні видання із зображенням скульптурних композицій, документально-родинні фотографії тощо.

         

Духмяні експонати – 205-літтю Тараса…

DSC03378

О, диво!..

14 березня, довідавшися «заднім числом» про виставку Шевченкіани у нашому музеї, молода Олеся Костюкович подарувала п’ять медяників за творами Кобзаря: «Марія», «Не кидай матері! – казали…», «Ой три шляхи широкії», «Розрита могила», «Сон» (комедія).

15 березня «пахуча» вітрина – «Пряник як мистецтво» – доповнила експозицію фондових матеріалів «Живе, Кобзаре мій, поміж нас голос твій»…

Рецепт тіста для медяників

Змішати 250 гр. меду, 100 гр. масла, 125 гр. цукру. Висипати у посудину, поставити на плиту. Розігріти на повільному вогні до однорідності маси, не доводячи до кипіння. Остудити. Далі додати 1 яйце, 2 ч. л. кориці, 2 ч. л. гвоздики, 3 ч. л. імбиру. Ретельно перемішати. Додати 500 гр. муки, 10 гр. розпушувача до тіста,  10 гр. какао (тісто повинно бути липке і відставати від посудини). Все вимісити, поставити на 3 год. (краще на ніч) в холодильник вистоятися.

Біографічна довідка:

Костюкович (Залипська) Олеся Василівна, народилася 11 травня 1992 року в селі Жуків Бережанського району Тернопільської області. Виросла у багатодітній сім’ї: батько Залипський Василь Володимирович, мати Залипська Ольга Михайлівна, невтомно працювали, щоб дати дітям освіту та гарну путівку в життя. Навчалась у Жуківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. ім. Богдана Лепкого.  У шостому класі вчителька малювання звернула  увагу на творчі здібності Олесі і порадила записатися в художню школу. У Жуківській художній школі першим вчителем малювання була Волощук (Подуфала) Марія Василівна (тепер – директор школи), дочка відомого композитора, громадського діяча, Подуфалого Василя Михайловича. Олеся часто брала участь у різноманітних виставках, конкурсах, олімпіадах, де займала призові місця.

У 2009 році закінчила школу, вступила в Університет Культури і Мистецтв (факультет дизайну, спеціальність –  дизайн графіки та реклами). Навчаючись на п’ятому курсі (2014 рік), до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка створила дев’ять ілюстрацій до творів Кобзаря: «Марія», «Не кидай матері!- казали…», «Три шляхи широкії», «Розрита могила», «Чума», «Сон». Об’єднала їх у збірку «Передбачування Кобзаря».

Авторка зізнається: «… твори, які я відобразила у своїх ілюстраціях, актуальні…  Сьогодні наша боротьба не закінчується… І буде тривати доти, поки наша держава розцвіте та всі народи заговорять про нас як непереможну, терплячу, вільну націю…»

Світлих помислів Тарасові поклін!..

Т.Шевченко 205

Сьомого березня у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї проведено Шевченківські науково-краєзнавчі читання та відбулася презентація комплексно-тематичної виставки фондових матеріалів «Живе, Кобзаре мій, поміж нас голос твій». Чисельну аудиторію «заповнили» представників Благодійного фонду «Єднання поколінь», учні  Тернопільського навчально-виховного комплексу «Школа-ліцей №6 імені Назарія Яремчука».

Пастерське слово змовив отець-доктор філософських наук Михайло Пастух, віце-ректор з духовної частини  Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого.

Поезії Кобзаря: «Чи то недоля та неволя», «Подражаніє 11 псалму»,  «Хіба самому написать» продекламував соліст Тернопільської обласної філармонії, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, президентський стипендіат Андрій Оленин.

Темою «Тарас Шевченко в хоровій музиці» зацікавив присутніх професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, доктор мистецтвознавства Олег Смоляк.

Викладач Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кандидат мистецтвознавства Марія Євгеньєва виповіла наукову розвідку «Кобзарські музичні інструменти в музейних колекціях Тернополя».

Дует бандуристок у складі Олени Гаврилюк, викладача  Тернопільського ліцею №21 – спеціалізованої мистецької школи імені Ігоря Ґерети та Марії Євгеньєвої, викладача Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, кандидата мистецтвознавства запропонував літературно-музичну композицію «Розрита могила».

«Стежками» Тараса Шевченка на теренах Тернопільщини «провів» зацікавлених слухачів завідувач відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею Олег Гаврилюк.

Відеопрезентацію «Тарас Шевченко у світі музики» здійснила старший науковий співробітник відділу стародавньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею Ольга Ревуцька.

Зустрічало гостей виконання «Верьовкінським» хором «Думи мої…».

Огляд експозиції супроводжував музичний сюжет: виконання народним артистом України Василем Зінкевичем «шаленого» твору «Шлях до Тараса».

Завершило «офіційну частину» звучання «Заповіту»…

Присутні помолилися за Шевченка, за Україну.

Фотосесією зафіксував пошанування Кобзаря заслужений журналіст України Василь Бурма.

       

Прийдім на сповідь до Тараса!

avtoportret1

Запрошуємо збагнути енергетику величі Шевченкового слова, відвідавши в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї 7 березня 2019 року презентацію комплексно-тематичної виставки фондових матеріалів «Живе, Кобзаре мій, поміж нас голос твій».

Благословити проект запрошено о. Михайла Пастуха, доктора філософських наук, віце-ректора з духовної частини  Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого.

«Присутність» Тараса Шевченка у хоровій музиці інтерпретує Олег Смоляк, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, доктор мистецтвознавства.

Літературно-музичну композицію «Розрита могила» представить дует бандуристок у складі Олени Гаврилюк та Марії Євгеньєвої.

Андрій Оленин, артист розмовного жанру, соліст Тернопільської обласної філармонії продекламує віщі поезії Кобзаря.

Імпреза розпочнеться о 13.00 год.

У світлих споминах прийдімо до Тараса!!!

Душі Степанової поривання…

DSC_0339

Упродовж 12 грудня 2018 року – 21 січня 2019 року «зазивала» відвідувачів персональна виставка живопису члена Національної спілки художників України, художника І категорії музею Степана Мамчура. Понад 50 оригінальних творів цілісно представляли оригінально-самобутній почерк автора.

У день першомученика Степана – 9 січня відбулася велелюдна презентація персонального проекту, присвяченого 70-літтю. Побратимське вітальне слово змовив голова Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України Ігор Дорош. Творчий доробок С. Мамчура «подав» мистецтвознавець, директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України Ігор Дуда. Гітарним супроводом душевно вразливої пісні та декламуванням поезії Георгія Петрука-Попика сколихнув помисли присутніх заслужений артист України Левко Корженевський. Фольклорні «вкраплення» Степанових сюжетів «підмітив» доктор мистецтвознавства, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Олег Смоляк.

Букетом «гарячих» троянд винагородили свого колегу музейниці.

Відтак, фонди музею «доброю волею» маляра збагачено трьома подарованими полотнами: «Зустріч», «11-й мікрорайон» (нова забудова Тернополя), «Чорний мустанг».

Біографічна довідка:

МАМЧУР Степан Олексійович народився 8 січня 1949 року в с. Немирівка Радивілівського району Рівненської області. Після закінчення школи навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша (1965 – 1969), Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1972 – 1977).

1977 року направлений у Тернопільський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду України, де працював до 2002 року.

Із 2003 – художник І категорії Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Степан Олексійович разом із науковцями Тернопільського обласного краєзнавчого музею, за своїми ескізами створив ряд експозицій у музеях Тернопільської області. Співавтор розробки художньої, виконанні ескізної та проектної концепції Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Створив низку тематичних розділів експозиції: «Війна в Афганістані», «Лауреати державної премії ім. Тараса Шевченка», «Старий Тернопіль у світлинах часу»,  «Революція гідності, Майдан», «Герої Небесної Сотні», «АТО», «Вічна пам’ять героям». Вагомий внесок вніс у художнє оформлення експозиції Історико-меморіального музею політичних в’язнів.

Степан Мамчур працює у жанрі станкового живопису, портрета, пейзажних композицій та натюрморту. У творчому доробку  художника –  7 Республіканських загальних виставок у м. Києві, дві персональні в м. Тернополі (1999 р., 2009 р.) та одну персональну в м. Бережани.

Член Національної спілки художників України (з 1992 р.).

Основні творчі роботи: «Міський пейзаж» (1985), «Вечірня пісня» (1988), «Листопад» (1998), «Портрет Лесі Українки» (1999), «Портрет М. Барвінського» (2003), «Серед духмяних лугів» (2006), «Автопортрет» (2009), «Натюрморт з голубами» (2013), «Портрет Т.Г.Шевченка» «2016», «Портрет М.Бойчука» (2018).