Долі стражденна дорога…

Гнатюк Іван, липень 2019

На відзначення 90-ліття від народження Івана Гнатюка – українського поета, прозаїка, перекладача, члена Національної спілки письменників України (1967), лауреата обласної літературної премії імені Маркіяна Шашкевича (1995),  Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000), учасника визвольних змагань УПА у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонується виставка фондових матеріалів «Поклик власної дороги».

Зацікавлюють відвідувачів прижиттєві видання творів (збагачені дарчими авторськими підписами), публікації періодики, рідкісні документальні світлини.

 Біографічна довідка:

Гнатюк Іван Федорович народився 27 липня 1929 року в с. Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині – Збаразький район Тернопільської області) у бідняцькій селянській сім’ї. Навчався в Кременецькому педагогічному  училищі (від 1947). У 1948 заарештований за звинуваченням у співробітництві з ОУН, засуджений до 25 років таборів. Покарання відбував на Колимі (Російська Федерація). 1956 звільнений за станом здоров’я. Працював у радгоспі Миколаївської області. Згодом переселився до Борислава. Друкуватися почав у 1960-их роках. Від 1965 року опублікував 16 збірок поезій та 4 збірки прози, серед них: книги спогадів «Бездоріжжя» (2002) та публіцистики «Свіжими слідами» (2004). Переклав окремі твори білоруських, польських, серболужицьких поетів. Окремі вірші І. Гнатюка перекладено білоруською, естонською, іспанською та російською мовами.

В останні роки українські художньо-літературні журнали та письменницька газета стали щедро друкувати вірші Івана Гнатюка, писані в колимських концтаборах. 1990 року вони видані окремою книжкою – «Нове літочислення».

За посередництва члена Національної спілки письменників України, поета, громадсько-політичного діяча Георгія Петрука-Попика 2001 року у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулася зустріч Івана Гнатюка з колективом, присвячена 10-річчю незалежності України.

Міжмузейний проект…

Завершується експонування банерного проекту Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» – «Страчені голодом: геноцид українців. 1932 – 1933. Що ви знаєте про це?» (Київ). Упродовж травня – червня виставку оглянули школярі та дорослі Тернопільщини, Львівщини, Хмельниччини, м. Дніпра.

Виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» (31 банер) розкриває чотири тематичні частини:

-         перша – «Україна до Голодомору»;

-         друга – «Чинники та причини Голодомору»;

-         третя – «Механізм здійснення Голодомору»;

-         четверта – «Визнання і сприйняття Голодомору у світі».

Високий ужинок літ!..

СавчукВ

У пошанівок 75-ліття Василя Савчука – знаного журналіста, краєзнавця, поета, драматурга, публіциста, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, члена Наукового товариства імені Шевченка, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонується виставка фондових матеріалів «Талановита високість слова…»: документальні світлини доповнюють авторські видання попередніх років, збагачені дарчими написами («Тернопільському музею», «На щастя і добро», «Тернопільському обласному краєзнавчому музеєві на творчі успіхи», «Тернопільському краєзнавчому музею на плідну і веселу працю»).

     

Біографічна довідка:

Савчук Василь Дмитрович народився 15 квітня 1944 року в селі Дрищеві  (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області в селянській родині. Закінчив Надрічнянську семирічку, Біщецьку середню школу, Львівське техучилище № 1, Львівський університет імені Івана Франка. Працював (із деякими перервами: навчання у Києві, робота власкором обласної газети «Відродження») у бережанській районній газеті «Нове життя» (з вересня 1990 р. – «Бережанське віче») літпрацівником, завідувачем відділу, відповідальним секретарем, редактором (1991 – 1994 рр.), заступником редактора (до 2005). Пробував перо у публіцистиці, художній літературі, мав публікації віршів у газетах: «Сафоновская правда», «Молодь України», «Робітнича газета», в журналах «Перець», «Жовтень», колективному збірнику «Пісня і праця».

Твори: художньо-документальна повість «Вишивала дівчина долю» (1981), поетична драма «Кривавий тан» (1991), публіцистична брошура «Діалог небайдужих», історичний нарис «Надрічне – село над Золотою Липою», збірка віршів «Отча вишня» (всі – 1993), сатирична поема «Триесірний Ґеньо з Трої» у чотирьох частинах (1996), історико-документальна кіноповість «В ім’я Твоє» (перша книжка – 1998, друга –  2000),  «Від Королівки до Поляни» (2004), «Митрополиче село Дрищів- Надрічне» (2007), видання «Пам’ять села Гиновичі» (2007), «Шумляни Малі – Підлісне: На стежках до волі» (2008), збірник гумору і сатири «Мерва», видання «Тарас Шевченко і Бережанська Земля» та «Тимотей Старух – трибун державотворення» (2008 – 2009).

Чимало віршів Василя Савчука покладено на музику бережанськими композиторами. У 2000 році вийшов пісенник «Мелодії душі: Твори бережанських композиторів на вірші Василя Савчука».

Відгуком на сучасні події – геройський захист України від московських агресорів – стала збірка віршів «Зерна з-під градобою» (2015).

Загалом у доробку Василя Савчука більше десяти книжок публіцистичних та історико-краєзнавчих творів та стільки ж видань літературних жанрів.

Вчимося знати минуле…

У рамках науково-просвітницького проекту Тернопільського обласного краєзнавчого музею, присвяченого 100-річчю подій наступальної військової операції  Української Галицької Армії – Чортківська офензива, 4 червня проведено перший семінар.

Учням третього курсу Тернопільського вищого професійного училища технологій та дизайну (викладач історії навчального закладу – Сергій Гунько) запропоновано тематичні лекції: «Передумови, причини, хід, результати, історичне значення Чортківської офензиви» (Любов Катеринюк – завідувачка відділу нової та новітньої історії), «Олександр Греков: військова діяльність та доля» (Любов Левенець – старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії), «Однострій, спорядження, озброєння Української Галицької Армії у 1918 – 1919 роках» (Володимир Пукач – завідувач сектора  відділу нової та новітньої історії).

Учасники навчально-виховного тематичного заходу оглянули виставку фондових матеріалів «Чортківська офензива: тріумф мужності і незламного духу», яка доповнює розділ стаціонарної експозиції.

    

Ніч у музеї