Музейна бібліотека – духовна скарбниця книг з історії краю

01

Тернопільський обласний краєзнавчий музей – відомий в Україні та у близькому і далекому зарубіжжі науково-просвітницький заклад з довершеною експозицією, унікальними фондовими збірками, численними виставками – коріннями своїми сягає початку ХХ століття.

Сьогодні збірки музею становлять більше 180 тисяч матеріальних пам’яток, серед них є унікальні, аналогів яким немає у жодному іншому музеї України. Стародруки, старовинна зброя, збірки національного одягу, поштівки, рідкісні світлини та документи, предмети міського та сільського побуту, багаті філателістичні та нумізматичні колекції, ряд вартісних антикварних речей, особисті речі та архіви видатних уродженців краю та інше – все те, чим жив і що творив народ упродовж кількох століть.

Серед фондових колекцій музею важливе місце займає книгозбірня закритого типу, у якій близько 16 тисяч рідкісних наукових видань ХVІІІ – ХХ ст. українською, латинською, російською, польською, німецькою мовами.

Історія формування бібліотеки Тернопільського обласного краєзнавчого музею бере свій початок із часу заснування музею у 1913 році.Напередодні відкриття музею було видано книгу «Путівник по Подільському музеєві ТНШ», яка і до сьогодні зберігається в фондах музейної бібліотеки. Це свідчило про серйозну науково-дослідницьку роботу зачинателів та організаторів музею. Ними були найдіяльніші члени освітнього Товариства «Народна школа», у полі зору яких була і краєзнавча справа та були розпочаті заходи для створення хоч би скромного музею і публічної бібліотеки. В основному, на початку свого існування фонди бібліотеки укомплектовувались за рахунок державних коштів, а також пожертв окремих громадян, передач приватних книжкових колекцій, початок яких поклала книгозбірня польського вченого, професора історії Львівського університету Людвіка Фінкеля. Зберігся документ (ТКМРД – 4828) від 5 вересня 1931 року, про присвоєння науковій бібліотеці Музею його імені.

Бібліотечний фонд складають книги з історії Тернопільської області, України, з проблем музеєзнавства, краєзнавства, охорони пам’яток, археології, етнографії, релігієзнавства, мистецтвознавства, літературознавства, історії книги та книжкового мистецтва, природи краю, художні твори місцевих письменників, поетів, журналістів тощо.

Пізнання стародавніх часів через археологічні знахідки – тема традиційна для музею ще з початків його існування. На сьогоднішній день є понад 40 тисяч експонатів групи «Археологія». Тому поруч з археологічними знахідками, музей завжди поповнювався новою літературою на цю тему. В фондовій групі «Археологія» зібрано маже вся література, яка видавалася в Україні, Це і монографії відомих археологів, і література, яку видавали вузи, і періодичні видання :«Археологические ведомости». «Краткие записки», тощо.

Найбільшою музейною збіркою з часу відкриття музею була нумізматична колекція, яка почала формуватися ще на початку минулого століття. На сьогодні – це одна з найбільш вагомих груп в музеї. Адже тільки в першій музейній експозиції було виставлено понад 1300 монет та 58 медалей різного часу. Тому на допомогу музейним працівникам в бібліотеці є також велика книгозбірня з нумізматики, медальєрики, геральдики та сфрагістики.

Надзвичайно важливу частину бібліотечного фонду складають словники та енциклопедії ХІХ – ХХ століття, котрі були видані в Австро-Угорщині, Польщі, Німеччині, Росії, Україні, СРСР, США. Це, зокрема, видання «Encyklopedia Powszechna», «Slownik geograficzny», «Большая Советская Энциклопедия», «Українська радянська енциклопедія», «Енциклопедія українознавства», «Велика географічна енциклопедія», «Словник української мови», «Українська літературна енциклопедія» тощо.

Гордістю бібліотеки є видання (кінця ХІХ ст. – поч. ХХ ст.), що вийшли з друку в друкарні Наукового Товариства імені Шевченка у Львові. Зокрема, це «Записки НТШ», «Літературно-науковий вісник», добірка «Українсько-руських архівів», «Матеріали з української етнології та антропології», «Етнографічні збірники» під редакцією В.Гнатюка. Ці видання, свого часу, були придбані в букіністичному магазині та подаровані небайдужими до нашої історії людьми.

У бібліотеці представлено також книги з історії Галичини та Польщі, зокрема, Kunzek T. «Przewodnik po województwie Tarnopolskim» (1923); та Orłowicz M. «Przewodnik po województwie Tarnopolskim» (1928), періодичні видання «Regionalne Muzeum Podolskie T.S.L. w Tarnopolu» (1928 р.), «Roznik kolka naukowego Tarnopolskiego na rok 1893» та інші.

Серед бібліотечної колекції книг у кількісному відношенні вагоме місце займає література з історії України. У цій частині зібрано літературу, яка відображає найважливіші віхи української історії, починаючи від найдавніших часів до сьогодення. Це «Історія України-Руси» М.Грушевського, «Історія України» О.Субтельного, «Історія України» Д. Дорошенка, «Історія України-Русі» М. Аркаса та багато інших. Особливо багато книг на історичну тематику поповнило фонд бібліотеки за часи незалежності, коли привідкрили таємницю трагедії українського народу ХХ століття. Це і література про Голодомори в Україні, і сталінські репресії, і дисидентський рух у повоєнні часи.

Особливої уваги заслуговує наукова література та періодика, подарована бібліотеці Музею представниками української діаспори. Упродовж останнього десятиліття зі США, Канади, Німеччини, Австралії до музейної бібліотеки надійшло багато книг, серед них монографії з історії України часів Першої світової війни, зокрема про січове стрілецтво. Багато книг учасників національно-визвольних змагань, література українського «Самвидаву», періодичних видань, зокрема, часописи «Визвольний шлях» тощо. Також серед них є спогади вихідців з Тернопільщини про свою малу Батьківщину. Це «Бережанщина», «Зборівщина», «Підгаєцька Земля»», «Збараж і околиці у спогадах емігрантів», «Тернопіль. Погляд крізь століття. Історія міста очима емігрантів», а також і про населені пункти.

У бібліотеці також великий відділ періодики. Це зібрання журналів, які виходили не тільки в Україні, а й за її межами: «Український історичний журнал», «Советский музей», «Пам’ятки України», «Мир музея», «Музеум», «Українська культура». «Наука і суспільство», «Наука і релігія», «Україна». «Огонёк», «Жовтень» (з 1960 року), «Дзвін», «Вітчизна», «Дніпро», «Народна творчість та етнографія», «Археологія». Тут  зберігаються центральні та місцеві (обласні, районні, міські) газети. Серед них – обласна газета «Вільне життя» з 1946 року, «Ровесник» з 1967 року.

Фонди бібліотеки постійно поповнюються, і не тільки за державний кошт, але подарованою літературою. ️Свого часу, до музею свою бібліотеку подарував тернопільський вчений Іван Смолій, ️«Шевченкіану» – колишній багатолітній директор нашого музею, відомий краєзнавець Венедикт Лавренюк. ️Понад тисячу одиниць літератури передав до бібліотеки та основного фонду Музею почесний Голова обласного товариства «Просвіти», громадський діяч Богдан Головин. Також до бібліотеки свої збірки передали: відомий громадський та культурний діяч краю, мистецтвознавець, археолог, заслужений діяч мистецтв України Ігор Герета, заступник головного редактора обласної газети «Вільне життя» Михайло Ониськів, відомий краєзнавець Петро Медведик, директор Музею Степан Костюк, учений секретар музею Ярослава Гайдукевич, завідувач відділу стародавньої історії музею, археолог Олег Гаврилюк, завідувачка відділу науково-просвітницької роботи, мистецтвознавець, дослідник творчості І.-Г. Пінзеля Віра Стецько, відомий літературознавець та краєзнавець, письменник Богдан Мельничук та інші. Багато літератури ми отримуємо від видавничих відділів навчальних закладів Тернополя. Фонд бібліотеки поповнюється і подарованою літературою авторів – уродженців краю.

Бібліотека музею хоч і закритого типу, і призначена для наукових співробітників музею, але інші дослідники історії краю також мають можливість працювати та користуватися її фондами. Тернопільський обласний краєзнавчий музей є скарбницею історичних пам’яток, а бібліотека музею – скарбниця книг з історії краю, які повною мірою, разом розкривають особливості соціально-політичного, економічного, культурного та духовного розвитку Тернопільського краю, і українського народу загалом.

Марія Гайда, бібліотекар музею

 

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex