Наші славетні краяни на музичних сценах Європи: Соломія Крушельницька, Міро Скаля, Василь Безкоровайний

Щорічно, відповідно до указу Президента України  від 19 квітня 2003 року, враховуючи стратегічний курс України на європейську інтеграцію, в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи. Україна – європейська держава за територією, тісно пов’язана з Європою історично. Ми об’єднані спільними цивілізаційними прагненнями,  цінностями і пріоритетами. Для України і Європи характерні тісні духовні та культурно-мистецькі взаємовпливи.

  Багато наших земляків, які прославили Тернопільщину своїми здобутками в галузі науки, літератури, музичного і образотворчого мистецтва, широко відомі й шановані в Європі. Наші краяни зробили вагомий внесок у багату скарбницю світової та європейської музичної культури.

  На оперних сценах провідних європейських театрів не раз вражали своїм талантом вихідці з Тернопільщини: славетна Соломія Крушельницька, неповторний тенор Міро Скаля, Климент Квятковський, Ігор Соневицький та інші.

  Соломія Крушельницька визнана найвидатнішою співачкою світу. Вона народилася 23 вересня  1872 року в селі Білявинці (тепер Бучацький район Тернопільської області). Дитячі та юнацькі роки  пройшли в с. Біла поблизу Тернополя. Унікальні вокальні здібності Соломії проявилися вже в ранні роки. У 1891 – 1893 роках навчалася  у Львівській консерваторії. Керівництво закладу високо оцінювало талант співачки. Активною концертною діяльністю Соломія займалася в студентські роки. Вже тоді вона отримувала запрошення від Польського оперного театру у Львові, але відмовлялася, бо хотіла співати в українській опері. 1893 року для удосконалення своєї майстерності співачка поїхала до Італії.  З середини 90-их років ХІХ ст. почався тріумфальний злет Соломії Крушельницької як оперної співачки. Її  гастрольна палітра була надзвичайно багатою. Голос Соломії такий чарівно-оксамитовий, лірично-драматичний  викликав неймовірне захоплення у  публіки. Вона виступала на сценах театрів Італії, Іспанії, Франції, Росії, Польщі, Португалії, Аргентини, Чілі, Єгипту. Виконувала арії в операх «Аїда», «Трубадур» Д. Верді, «Фауст» Ш. Гуно, «Кармен» Ж. Бізе та ін. Особливу славу  співачці принесло неповторне виконання арії Баттерфляй в однойменній опері Джакомо Пуччіні. Її виконання надзвичайно високо оцінив сам автор: «Найпрекрасніша і найчарівніша Баттерфляй». Так  написав Дж. Пуччінні на портреті, подарованому Соломії. З 1920 року Крушельницька залишила оперну  сцену  і займалася камерним співом. І в цьому жанрі вона отримала світове визнання, була удостоєна багатьох відзнак і нагород.

  У фондах Тернопільського  обласного краєзнавчого музею зберігаються численні фотоматеріали про творчість співачки, мистецькі твори та меморіальні речі. Значна частина експонатів представлена в експозиції відділу стародавньої історії музею.

     Наш земляк Мирослав Старицький – Скала (мистецьке псевдо Міро Скаля) – оперний співак (тенор), педагог, громадський діяч. Він менш відомий широкому загалу, але його творчість  визнана у світі музики. Спеціалісти  його голос називають  тенором від Бога. Народився 13 червня 1909 року в містечку Скала-Подільська (тепер Борщівський район Тернопільської області). Музичну освіту здобував у Львівському вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка та у Львівській державній консерваторії. У 1942 році навчався в музичній академії у Відні (Австрія). Перші оперні партії виконував у Львівському оперному театрі. Співав сімома мовами: українською, російською, польською, німецькою, англійською, французькою, італійською  на  оперних сценах Європи й Америки, зокрема: в Берліні, Відні, Мадриді, Барселоні, Цюріху, Сан-Франциско, Вінніпезі. Проживаючи багато років за кордоном, Міро  Скаля в душі залишався українським патріотом. Виконував багато українських пісень, камерних творів, співав оперні арії українських композиторів («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Катерина» М. Аркаса та ін.). В 1963 році організував музично-драматичну студію для навчання українців. Записав 9 грамплатівок у США і Канаді. Міро Скаля своїм талантом і творчими здобутками сприяв і був провідником духовного єднання української та світової культури.

   В плеяді визначних діячів української музичної культури європейського і світового значення чільне місце посідає творчість Василя Безкоровайного – українського композитора, диригента, піаніста, вихідця з Тернополя.  Народився 12 січня 1880 року. З юних років захоплювався музикою, створював музичні гуртки і колективи. Освіту здобував у Львівській консерваторії. Попри життєві труднощі та поганий стан здоров’я  Василь  Безкоровайний не полишав музичних  захоплень. На початку 20-их років ХХ ст. в Тернополі організував філію Львівського вищого музичного інституту, а при  товаристві «Боян» – оркестр. В  Тернополі народилися його широко відомі музичні твори: «Думи мої» – партія тенора в супроводі оркестру, три сонати, два ноктюрни, оркестровка оперети «Наталка Полтавка». Вже тоді він видрукував 56 творів і ще близько 30 мав у рукописах. З 1944 року Василь Безкоровайний – на еміграції. Спочатку з Львівським оперним театром виїхав до Австрії, а з 1948 року проживав у м. Буффало (США). Саме тоді його творчість отримувала високу оцінку публіки і преси, а також міжнародне визнання. Він керував українськими хорами, вчив гри на фортепіано, писав нові музичні твори. Надзвичайно популярною стала «Українська родинна увертюра», яку виконував симфонічний оркестр.

Василь Безкоровайний залишив для світу велику музичну спадщину. Він є автором понад 350 різножанрових музичних творів, які виконувалися в Європі, Австралії, Канаді, США. Композитор писав духовну музику (псалми і пісні на слова українських поетів), хорові твори, створив дитячу казку-оперету «Червона шапочка». Дуже яскрава і популярна його пісенно-танцювальна музика. У фондах нашого музею знаходиться архів композитора: фотосвітлини, книги, ноти музичних творів, музичні видання.

Любов Катеринюк, завідувачка відділу нової та новітньої історії музею

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex