Оберіг державності, запорука законності та народовладдя

День Конституції – одна з найважливіших історичних і суспільно-політичних дат в новітній історії незалежної України.

Конституція – це Звід Законів, головний документ, який легімітизує державу, визначає її статус, територію і кордони, узаконює державний устрій, форму, структуру і організацію влади, права і свободи громадян, гарантує суверенітет і цілісність держави.

Український народ на різних етапах боротьби за державність прагнув мати  свою Конституцію. Першим Конституційним Актом можна вважати  «Руську Правду» Ярослава Мудрого (ХI ст.), яка в умовах того часу узаконювала правові і соціальні відносини в Київській Русі.

Унікальним історичним документом стала Конституція гетьмана Війська Запорізького Пилипа Орлика (Пакт і Конституціі Законів і вольностей Війська Запорізького), прийнята 5 квітня 1710 р. Це був Договір гетьмана з народом. Саме такі конституційні договори мали місце в країнах Західної Європи.

29 квітня 1918 року Українською Центральною Радою України була прийнята Конституція Української Народної Республіки, яка проголошувала Україну незалежною, демократичною республікою з парламентською формою правління, і широкими демократичними правами для народу. Але Конституція не була реалізована,  оскільки процес державотворення був перерваний.

В листопаді 1918 року була утворена Західноукраїнська Народна Республіка. Тимчасовий проєкт під назвою «Устрій Галицької держави» підготував  Станіслав Дністрянський –  відомий вчений-правник, виходець з Тернополя.  Положення цього проєкту мали бути втілені  на початковому етапі  існування держави.

1920 року, коли уряд ЗУНР перебував в екзилі, Станіслав Дністрянський на його прохання підготував новий проєкт Конституції ЗУНР. Це був повноцінний юридичний документ, який відповідав духові часу і тому політико-правовому становищу, яке склалося в Європі після Першої світової війни.

За цією Конституцією ЗУНР проголошувалася суверенною, демократичною державою, парламентсько-президентською республікою, з чітким поділом влади і з прогресивною  виборчою системою.  Громадяни держави  наділялися широкими політичними правами і свободами. ЗУНР  утверджувалася  правовою державою з незалежною судовою владою.

Період, коли Україна перебувала в статусі УРСР, на її території діяли радянські Конституції (1924 , 1936, 1977 років).

Із набуттям незалежності,  на основі Акту  про незалежність  Україні від 24 серпня 1991 року  і  підтвердженого   на  Всенародному референдумі  1 грудня 1991 року,  першочерговим завданням для держави стала підготовка і прийняття нової Конституції. Розпочався тривалий,  складний і неоднозначний  конституційний  процес, який тривав  5  років  і завершився в ніч  на 28 червня 1996 року прийняттям нової  Конституції України.  Цей День став державним святом. 24 роки Україна живе з новою Конституцією.

За Конституцією України основним джерелом влади є народ. Україна проголошена незалежною, суверенною, демократичною, правовою, соціальною позаблоковою державою.  За час розбудови державності вносилися зміни і доповнення до Основного Закону. 2019 року була здійснена корекція зовнішньополітичного курсу України. До Конституції було внесено положення про прагнення України стати членом ЄС і НАТО.

У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею сформована тематична збірка, матеріали якої  відображають конституційний процес України, участь громадськості Тернопільщини в обговоренні і прийнятті Конституції. Щороку Тернопільщина урочисто і святково відзначає День Конституції. Про це свідчать запрошення і програми  святкових заходів з різних районів області (19 одиниць зберігання). До цієї дати випускалися вітальні листівки, плакати, поштові марки і конверти,  які  знаходяться  в музеї.

На основі цих матеріалів щорічно готується експрес-виставка в експозиції відділу нової та новітньої історії, проводяться тематичні екскурсії, науково-просвітницькі заходи.

Любов Катеринюк, завідувачка відділу нової та новітньої історії