БОРИСОВА ПІСЕННА КВІТКА

hqdefault

У музеї експонується виставка фондових матеріалів «Ромену синій квіт…», присвячена 55-річчю створення пісні-шлягера «Квіти ромену» (слова Бориса Демкова, музика Владислава Толмачова). Зацікавлюють рідкісні документальні світлини, прижиттєві видання поета з дарчими підписами-побажаннями, «однойменна» грамплатівка, живописний портрет народного художника України Богдана Ткачика «Борис Демків. Поет».

Біографічна довідка:

Демків Борис Миколайовичукраїнський поет, публіцист, перекладач, член Спілки письменників України, Спілки журналістів України, лауреат Тернопільської обласної літературної премії імені Степана Будного, літературно-мистецької премії імені Братів Лепких, нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Народився 20 липня 1936 року в місті Тернопіль в сім’ї робітників. Закінчив Тернопільську середню школу №1 (нині – українська гімназія імені Івана Франка), школу робітничої молоді. Навчався на факультеті журналістики у Львівському університеті. Працював диспетчером контори «Тернопільгаз», на цілині у Північному Казахстані, інструктором обкому комсомолу, методистом обласного Будинку народної творчості, кореспондентом тернопільських обласних газет «Ровесник» та «Вільне життя», керівником літоб’єднання «Сонячні кларнети» при молодіжній газеті «Ровесник», очолював відділ мистецтва обласної бібліотеки для юнацтва, завідував літературною частиною Тернопільського музично-драматичного театру, відділами поезії в журналі «Тернопіль» та газеті «Русалка Дністрова». Борис Демків не лише брав активну участь у літературному та мистецькому житті краю, але й активно писав власні твори. Окрім віршів писав в жанрах есе, памфлет, новела, нарис, стаття, перекладав з польської, російської, естонської, білоруської та болгарської мов. Творчий доробок Богдана Демкова налічує кілька сотень творів. Деякі з них опубліковані в поетичних збірках. Помер Борис Миколайович Демків в Тернополі 31 грудня 2001 року. Поховали його на Микулинецькому цвинтарі у Тернополі. На Алеї зірок є плита з його іменем, а на вулиці Родини Барвінських, 12, де жив поет, відкрили пам’ятну дошку.

 «Квіти ромену» вперше публічно виконали митці Тернопільського музичного училища, запрошені привітати Героя Соціалістичної Праці, знатну ланкову Євгенію Долинюк із черговою відзнакою (1964 рік, с. Вигода Борщівського району).  «Квіти ромену» Борис Демків написав 27-річним. Композитор Владислав Толмачов згадував: «Як зараз пам’ятаю спекотний літній день 1964-го. Будучи тоді ще студентом Тернопільського музичного училища, я від’їжджав на канікули до райцентру Чортків, де жили батьки. Борис Демків, з яким я приятелював і мав на той час уже одну спільну пісню, прийшов проводжати і дав кілька аркушів паперу: «Це вірші. Будеш мати час – почитай, може, щось вийде». Читати я почав щойно рушив автобус, але з усього зацікавив лише текст «Квітів ромену». Та так, що просто там, у дорозі, і була написана музика, яку потім майже не змінював…». 1967 року Всесоюзна фірма «Мелодія» випустила мільйонну «золоту платівку» з «Квітами ромену». Пісня зазвучала в країнах Європи, Америці, Канаді, Австралії… Твір охоче включили у свій репертуар такі відомі зарубіжні співаки, як Джордж Мар’янович, Радміла Караклаїч, Карел Гот, Лілі Іванова, Анна Герман. Упродовж багатьох років у Тернополі перші акорди пісні звучали як позивні обласного радіо. 20 липня 2004 року, пісню увіковічнено в граніті.

 

Долі стражденна дорога…

Гнатюк Іван, липень 2019

На відзначення 90-ліття від народження Івана Гнатюка – українського поета, прозаїка, перекладача, члена Національної спілки письменників України (1967), лауреата обласної літературної премії імені Маркіяна Шашкевича (1995),  Національної премії України імені Тараса Шевченка (2000), учасника визвольних змагань УПА у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонується виставка фондових матеріалів «Поклик власної дороги».

Зацікавлюють відвідувачів прижиттєві видання творів (збагачені дарчими авторськими підписами), публікації періодики, рідкісні документальні світлини.

 Біографічна довідка:

Гнатюк Іван Федорович народився 27 липня 1929 року в с. Дзвиняча Кременецького повіту Волинського воєводства (нині – Збаразький район Тернопільської області) у бідняцькій селянській сім’ї. Навчався в Кременецькому педагогічному  училищі (від 1947). У 1948 заарештований за звинуваченням у співробітництві з ОУН, засуджений до 25 років таборів. Покарання відбував на Колимі (Російська Федерація). 1956 звільнений за станом здоров’я. Працював у радгоспі Миколаївської області. Згодом переселився до Борислава. Друкуватися почав у 1960-их роках. Від 1965 року опублікував 16 збірок поезій та 4 збірки прози, серед них: книги спогадів «Бездоріжжя» (2002) та публіцистики «Свіжими слідами» (2004). Переклав окремі твори білоруських, польських, серболужицьких поетів. Окремі вірші І. Гнатюка перекладено білоруською, естонською, іспанською та російською мовами.

В останні роки українські художньо-літературні журнали та письменницька газета стали щедро друкувати вірші Івана Гнатюка, писані в колимських концтаборах. 1990 року вони видані окремою книжкою – «Нове літочислення».

За посередництва члена Національної спілки письменників України, поета, громадсько-політичного діяча Георгія Петрука-Попика 2001 року у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбулася зустріч Івана Гнатюка з колективом, присвячена 10-річчю незалежності України.

Міжмузейний проект…

Завершується експонування банерного проекту Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» – «Страчені голодом: геноцид українців. 1932 – 1933. Що ви знаєте про це?» (Київ). Упродовж травня – червня виставку оглянули школярі та дорослі Тернопільщини, Львівщини, Хмельниччини, м. Дніпра.

Виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» (31 банер) розкриває чотири тематичні частини:

-         перша – «Україна до Голодомору»;

-         друга – «Чинники та причини Голодомору»;

-         третя – «Механізм здійснення Голодомору»;

-         четверта – «Визнання і сприйняття Голодомору у світі».

Високий ужинок літ!..

СавчукВ

У пошанівок 75-ліття Василя Савчука – знаного журналіста, краєзнавця, поета, драматурга, публіциста, редактора, члена Національних спілок письменників, журналістів і краєзнавців України, члена Наукового товариства імені Шевченка, лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Братів Богдана та Левка Лепких у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонується виставка фондових матеріалів «Талановита високість слова…»: документальні світлини доповнюють авторські видання попередніх років, збагачені дарчими написами («Тернопільському музею», «На щастя і добро», «Тернопільському обласному краєзнавчому музеєві на творчі успіхи», «Тернопільському краєзнавчому музею на плідну і веселу працю»).

     

Біографічна довідка:

Савчук Василь Дмитрович народився 15 квітня 1944 року в селі Дрищеві  (з березня 1946 р. – Надрічне) Бережанського району Тернопільської області в селянській родині. Закінчив Надрічнянську семирічку, Біщецьку середню школу, Львівське техучилище № 1, Львівський університет імені Івана Франка. Працював (із деякими перервами: навчання у Києві, робота власкором обласної газети «Відродження») у бережанській районній газеті «Нове життя» (з вересня 1990 р. – «Бережанське віче») літпрацівником, завідувачем відділу, відповідальним секретарем, редактором (1991 – 1994 рр.), заступником редактора (до 2005). Пробував перо у публіцистиці, художній літературі, мав публікації віршів у газетах: «Сафоновская правда», «Молодь України», «Робітнича газета», в журналах «Перець», «Жовтень», колективному збірнику «Пісня і праця».

Твори: художньо-документальна повість «Вишивала дівчина долю» (1981), поетична драма «Кривавий тан» (1991), публіцистична брошура «Діалог небайдужих», історичний нарис «Надрічне – село над Золотою Липою», збірка віршів «Отча вишня» (всі – 1993), сатирична поема «Триесірний Ґеньо з Трої» у чотирьох частинах (1996), історико-документальна кіноповість «В ім’я Твоє» (перша книжка – 1998, друга –  2000),  «Від Королівки до Поляни» (2004), «Митрополиче село Дрищів- Надрічне» (2007), видання «Пам’ять села Гиновичі» (2007), «Шумляни Малі – Підлісне: На стежках до волі» (2008), збірник гумору і сатири «Мерва», видання «Тарас Шевченко і Бережанська Земля» та «Тимотей Старух – трибун державотворення» (2008 – 2009).

Чимало віршів Василя Савчука покладено на музику бережанськими композиторами. У 2000 році вийшов пісенник «Мелодії душі: Твори бережанських композиторів на вірші Василя Савчука».

Відгуком на сучасні події – геройський захист України від московських агресорів – стала збірка віршів «Зерна з-під градобою» (2015).

Загалом у доробку Василя Савчука більше десяти книжок публіцистичних та історико-краєзнавчих творів та стільки ж видань літературних жанрів.

Вчимося знати минуле…

У рамках науково-просвітницького проекту Тернопільського обласного краєзнавчого музею, присвяченого 100-річчю подій наступальної військової операції  Української Галицької Армії – Чортківська офензива, 4 червня проведено перший семінар.

Учням третього курсу Тернопільського вищого професійного училища технологій та дизайну (викладач історії навчального закладу – Сергій Гунько) запропоновано тематичні лекції: «Передумови, причини, хід, результати, історичне значення Чортківської офензиви» (Любов Катеринюк – завідувачка відділу нової та новітньої історії), «Олександр Греков: військова діяльність та доля» (Любов Левенець – старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії), «Однострій, спорядження, озброєння Української Галицької Армії у 1918 – 1919 роках» (Володимир Пукач – завідувач сектора  відділу нової та новітньої історії).

Учасники навчально-виховного тематичного заходу оглянули виставку фондових матеріалів «Чортківська офензива: тріумф мужності і незламного духу», яка доповнює розділ стаціонарної експозиції.