Волинянину «запали» Заліщики…

DSC01925

Далекого 1955 року самобутній маляр Іван Гарасевич створив серію робіт, зафіксувавши краєвиди «самого» півдня Тернопільщини.

У рамках мистецького проекту фондової збірки «Багатолиста гілка мистців Тернопільщини» експонується «Щемний ліризм акварелей Івана Гарасевича». Представлено, зокрема: «Портрет»,  «Монастир», «Біля Заліщиків», «Водоспад у скелях», «Дністрові береги», «Потік у скелях», «В гущавині», «В околицях Заліщиків», «Дністер»,  «Над Дністром», ін.

Гарасевич Іван Дем’янович

 (03.08.1914 – 18.10.1977) – художник, літератор

Народився Іван Гарасевич  3 серпня 1914 року в селі Голятин Горохівського повіту Волинської губернії. Батько майбутнього поета і художника був учителем. Того ж таки року сім’я, рятуючись від злигоднів першої світової війни, виїхала в далекий Красноярськ, аби повернутися сюди через вісім років.

У Кременці Іван Гарасаевич закінчив «повшехну» школу й три класи Української гімназії (освіту не завершив через матеріальні нестатки родини). Аби поповнити багаж знань, допитливий юнак наполегливо займався самоосвітою, малював. Роботами Гарасевича зацікавився львівський художник Володимир Ласовський, завдяки якому юнак у 1938 році взяв участь у виставці митців-самоуків у місті Львові. Вона принесла йому успіх.

У 1940 − 1941 роках Іван Гарасевич навчався у Львівському художньому училищі, закінчити яке завадила війна. Три роки під час другої світової війни перебував у війську.

Після повернення з фронту, працював у художній майстерні, а в 1961 році, у зв’язку із загостренням хвороби, вийшов на пенсію.

Акварельні пейзажі Івана Гарасевича зачаровують красою, хвилюють щемним ліризмом, захоплюють високим рівнем майстерності і відчуттям краєвиду. Художник залишив нащадкам картини про перебування Кобзаря на Волині у далекому 1846 році: «Т. Шевченко в Кременці 1846» (1958), «Т. Шевченко в Почаєві» (1960), «Т. Шевченко на Замковій горі у Кременці» (1964), «Зустріч Тараса Шевченка з «Варнаком» (1961). Ці картини зберігаються в Кременецькому та Тернопільському обласному краєзнавчому музеях.

В Іванові Гарасевичу доля поєднала дар художника і поета. «Бог, самота, сонет і акварель» це улюблений світ його душі. Та на жаль, Гарасевич-поет за життя був майже невідомий.  1992 року стараннями родини, передусім дочки Ксенії Гарасевич-Касько та літературознавиці Маргарити Гецевич, у Крем’янці вийшла перша збірка вибраних поезій Івана Гарасевича «Душа в словах». Півсотні надрукованих у ній віршів – лише невелика частина поетичної спадщини співця Волині, про якого Леонід Вишеславський у передмові завважив: «…красу, перед якою поет «занімів», він висловлює словами, які схожі на молитву. І створюється дивовижна лірична сповідь, яка захоплює нашу душу».

Відійшов у засвіти Іван Гарасевич 18 жовтня 1977 року. Він був людиною тонкого світосприйняття, любив життя, попри всі негаразди, ніколи не нарікав на нього, смиренно і терпеливо переносив усі труднощі.

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex