Відзначаючи скорботну, 74-ту річницю початку масових депортацій українців з етнічних земель, у музеї експонується виставка фондових матеріалів «Вирвані з корінням…». Рідкісні мапи та документи, світлини, вироби декоративно-ужиткового мистецтва (зокрема, писанки лемківські: автор – М. Верхоляк, с. Яструбове Козівького району), тематичні видання («Хто ми, лемки?..», «Лемківщина в огні», «У пошуках правди…», «Ілюстрована історія Лемківщини», «Трагедія українців  Польщі» тощо).

  

Автентичний вишитий рушник (с. Яселко, Сяноцький повіт, Лемківщина) та жіночий святковий костюм (с. Чарне, Горлицький повіт, Лемківщина, 1930-ті рр.) відтворюють орнаментику, колористику традицій лемківського вишиття.

Пам’ятник жертвам депортації 1944 – 1946 років (Тернопіль)

Архітектор –  Олег Головчак (Тернопіль), скульптори – Андрій та Володимир Сухорські (Львів), Володимир Стасюк (Рівне).

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

НАТХНЕННЯ НАПОВНЮВАЛО ТЕРНОПІЛЛЯ…

Відомий діяч української культури – Денис Лукіянович свого часу черпав натхнення та залишив літературно-малярські твори, прошкуючи стежками Тернопілля.

На пошанування 145-ої річниці від народження письменника у музеї експонується виставка фондових матеріалів «Денис Лукіянович – письменник з когорти каменярів».

Представлені рукописи, прижиттєві видання (деякі зберігають авторські дарчі підписи), рідкісні документальні світлини доповнюють особисті речі (палиця, окуляри сонцезахисні, письмове приладдя – дерев’яне, інкрустоване) талановитого літературознавця та педагога.

 

  Біографічна довідка:

Лукіянович Денис Якович (псевдоніми – Л.Журбенко, Ів.Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П. та інші) (13.09.1873, село Городниця /нині Гусятинський район Тернопільської області/ – 28.01.1965, Львів) – український письменник, літературознавець, педагог.

Навчався у Станіславській цісарсько-королівській гімназії. Денис був активним, радикально настроєним гімназистом. Організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії. Матуру (іспит на атестат зрілості) склав екстерном.

Як прозаїк Денис Лукіянович дебютував 1889 року оповіданням «Сабашева вечеря».

1900 року закінчив юридичний факультет Львівського університету, 1907 року – філософський факультет Чернівецького університету.

Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. 1905 року редагував журнал «Дзвінок».

Після другої світової війни  – доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.

Творчий доробок Лукіяновича:  збірка «Новели» (1895), цикл образків «Мої проходи» (1896), збірка «Ескізи та оповідання» (1897), книга «Багнітки» (1899), дилогія з двох повістей «За Кадильну» (1902) та «Від кривди» (1904), роман «Філістер» (1909). Автор творів стрілецької тематики: збірка «Під свій прапор» (1917), «Але не просто народжений» (1925), дев’ять оповідань збірки «Я – з більшістю» (1934 та 1935). Автор літературно-критичних праць про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської. 

Помер 28 січня 1965 року у Львові на 92-му році життя. Похований на Личаківському цвинтарі Львова.

У 1993 р. в с. Городниця встановлено пам’ятник Д.Лукіяновичу, відкрито пам’ятну дошку в Будинку культури.

На честь науковця названо вулиці: Галицького району в м.Львові, у Тернополі.

 

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

НАУКОВІ ПОШУКИ ЮНИХ…

У музеї розпочав роботу Всеукраїнський семінар-практикум «Світ творчості» – Всеукраїнський зліт трудових аграрних об’єднань.

Після виконання Державного Гімну України до пам’ятника Небесній сотні покладено корзину квітів.

Юних дослідників привітали: головний спеціаліст відділу дошкільної, загальної середньої, позашкільної освіти та виховної роботи управління освіти і науки Тернопільської ОДА Тетяна Боровська; кандидат біологічних наук, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувачка кафедри ботаніки та зоології хіміко-біологічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Світлана Пида; завідувач відділу аграрних досліджень та рослинництва Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Міністерства освіти і науки України Микола Пінчук;  директор Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Іван Герц.

Народний театр пісні «Співаночка» привітав присутніх піснями: «Рідна криниця», «Українці» та іншими.

Гостям-«семінаристам» проведено оглядову екскурсію, використовуючи мультимедійні «вкраплення».

Підсумки захисту наукових досліджень будуть оголошені наступного четверга.

13 вересня Файне місто побажало гостям такого сонця, як сьогодні над Тернополем, щоби їх оминали заздрісники.

Фотосесія – керівника гуртків Тернопільського обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Наталії Шум’як.

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

АВТЕНТИЧНА НЕПОВТОРНІСТЬ…

Уперше майже 60 автентичних фрагментів вишиття жіночих та чоловічих сорочок Борщівщини початку ХХ століття охоплюють виставку фондових матеріалів «Журба і радість сплелись воєдино…» (проект «Полотняний фольклор»).

Добре збережена кольорова гама «виповідає» особливості орнаментики с. Кривче, смт Мельниці-Подільської, с. Олексинці, с. Худиківці.

«Дистанційно» експоновані матеріали доповнюють віртуальність пізнання вишиття Борщівського краю…

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

ПАМ’ЯТТЮ ЗБЕРЕЖЕНЕ МАЛЯРСТВО…

Шостого вересня 2018 року у музеї відбулася презентація виставки малярства «Волинь у спогадах Георгія Косміаді». Присутнім музейникам, краєзнавцям та учасникам обласного семінару-практикуму «Форми інноваційної діяльності клубних закладів відповідно до потреб об’єднаних територіальних громад і формування місцевого переліку та охорони елементів нематеріальної культурної спадщини», який розпочав роботу також у музеї кількома годинами раніше,   змістовну лекцію на тлі запропонованої експозиції (30 полотен, зокрема: «Вілла», 1942 р., картон, пензель; «Українська дівчина», 1943 р., картон, пензель; «Час чаю у Рівному», 1946 р., картон, пензель; «Монастир ввечері», 1947 р., картон, пензель; «Горинь біля Рівного», 1952 р., картон, пензель; «Статуї в парку», 1952 р., картон, пензель; «Нічна мрія в Любомирському парку», 1955 р., папір, пензель; «Моє вікно у Рівному», 1965 р., картон пензель;  пропоновані сюжети – відтворене пам’яттю автора, оскільки волею долі Георгію Косміаді свого часу довелося покинути Україну…) прочитала старший науковий співробітник Рівненського обласного краєзнавчого музею – координатор проекту Людмила Шлапак. Гостя подарувала у фонди музею два короткометражні документальна фільми: «Кавалери» (сценарист та режисер Віктор Булига), про художника і педагога Георгія Косміаді (із циклу історико-краєзнавчих програм виробництва Рівненської регіональної дирекції Національної телекомпанії України – «Так було…»).

Відвідав мистецький вернісаж заслужений художник України Ярослав Омелян.

    

Виставка діятиме до 3 жовтня 2018 року.

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex