Науково-краєзнавча конференція «Українська революція: століття здобутків та невдач (історичний аспект)»: до 100-річчя Української революції

Тернопільський обласний краєзнавчий музей

Тернопільська обласна організація

Національної спілки краєзнавців України

 Інформаційний лист-запрошення

 Шановні колеги!

29 листопада 2018 року (четвер, початок о 10.00 год.)

у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться

науково-краєзнавча конференція

 «Українська революція: століття здобутків та невдач

(історичний аспект)»:

до 100-річчя Української революції

 Передбачається робота за темами:

  • Визначні діячі національного державотворення;
  • Українська Народна Республіка;
  • Західно-Українська Народна Республіка;
  • Експозиційне висвітлення Української революції;
  • Загальні питання музейництва.

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

ФІЛАТЕЛІСТИЧНЕ ПОШАНУВАННЯ АКАДЕМІКА

У день 150-річчя від народження академіка Кирила Студинського – 04 жовтня 2018 року – у музеї відбудеться клубне спецпогашення поштових відправлень за участю внучатих племінників Степана та Володимира Слюзарів, філателістів Тернопільщини, письменників, науковців, краєзнавців.

Очікується прибуття члена Асоціації філателістів України, розробника тематичних марок та  штемпелів Андрія  Пилюха з міста Лева.

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Українська революція – 100 років. Лекція 8

Восьма публічна лекція музейного науково-просвітницького проекту “Українська революція 1917 – 1921 рр.: століття перемог і поразок”

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Відзначаючи скорботну, 74-ту річницю початку масових депортацій українців з етнічних земель, у музеї експонується виставка фондових матеріалів «Вирвані з корінням…». Рідкісні мапи та документи, світлини, вироби декоративно-ужиткового мистецтва (зокрема, писанки лемківські: автор – М. Верхоляк, с. Яструбове Козівького району), тематичні видання («Хто ми, лемки?..», «Лемківщина в огні», «У пошуках правди…», «Ілюстрована історія Лемківщини», «Трагедія українців  Польщі» тощо).

  

Автентичний вишитий рушник (с. Яселко, Сяноцький повіт, Лемківщина) та жіночий святковий костюм (с. Чарне, Горлицький повіт, Лемківщина, 1930-ті рр.) відтворюють орнаментику, колористику традицій лемківського вишиття.

Пам’ятник жертвам депортації 1944 – 1946 років (Тернопіль)

Архітектор –  Олег Головчак (Тернопіль), скульптори – Андрій та Володимир Сухорські (Львів), Володимир Стасюк (Рівне).

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

НАТХНЕННЯ НАПОВНЮВАЛО ТЕРНОПІЛЛЯ…

Відомий діяч української культури – Денис Лукіянович свого часу черпав натхнення та залишив літературно-малярські твори, прошкуючи стежками Тернопілля.

На пошанування 145-ої річниці від народження письменника у музеї експонується виставка фондових матеріалів «Денис Лукіянович – письменник з когорти каменярів».

Представлені рукописи, прижиттєві видання (деякі зберігають авторські дарчі підписи), рідкісні документальні світлини доповнюють особисті речі (палиця, окуляри сонцезахисні, письмове приладдя – дерев’яне, інкрустоване) талановитого літературознавця та педагога.

 

  Біографічна довідка:

Лукіянович Денис Якович (псевдоніми – Л.Журбенко, Ів.Левицький, Л. Городничий, Ів. Макуха, Некритик, А. Б., Б. П. та інші) (13.09.1873, село Городниця /нині Гусятинський район Тернопільської області/ – 28.01.1965, Львів) – український письменник, літературознавець, педагог.

Навчався у Станіславській цісарсько-королівській гімназії. Денис був активним, радикально настроєним гімназистом. Організував таємний гурток «Поступ», за що 1890 року його виключили з гімназії. Матуру (іспит на атестат зрілості) склав екстерном.

Як прозаїк Денис Лукіянович дебютував 1889 року оповіданням «Сабашева вечеря».

1900 року закінчив юридичний факультет Львівського університету, 1907 року – філософський факультет Чернівецького університету.

Майже все життя займався викладацькою роботою, громадською працею. 1905 року редагував журнал «Дзвінок».

Після другої світової війни  – доцент кафедри української літератури у Львівському університеті.

Творчий доробок Лукіяновича:  збірка «Новели» (1895), цикл образків «Мої проходи» (1896), збірка «Ескізи та оповідання» (1897), книга «Багнітки» (1899), дилогія з двох повістей «За Кадильну» (1902) та «Від кривди» (1904), роман «Філістер» (1909). Автор творів стрілецької тематики: збірка «Під свій прапор» (1917), «Але не просто народжений» (1925), дев’ять оповідань збірки «Я – з більшістю» (1934 та 1935). Автор літературно-критичних праць про творчість Тараса Шевченка, Івана Франка, Ольги Кобилянської. 

Помер 28 січня 1965 року у Львові на 92-му році життя. Похований на Личаківському цвинтарі Львова.

У 1993 р. в с. Городниця встановлено пам’ятник Д.Лукіяновичу, відкрито пам’ятну дошку в Будинку культури.

На честь науковця названо вулиці: Галицького району в м.Львові, у Тернополі.

 

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex