«Революційний» проект

Під час відзначення 99-ої річниці Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки музеєві подаровано банерну виставку Українського інституту національної пам’яті «100 років боротьби: Українська революція 1917 – 1921».

Експонований цими днями проект зацікавлює відвідувачів, особливо учнівську та студентську молодь.

«Завдання виставки – нагадати українцям про події Української революції столітньої давнини, пояснити, що це не «громадянська війна», як стверджувала радянська пропаганда, не тільки «стихія і розруха», але передусім відродження української державності, формування української нації, ренесанс української культури та духовності. У виставці ми розповідаємо про українське державотворення, всі його етапи, формування Збройних сил, українську дипломатію, науку, освіту, культуру, церковний рух, становище національних меншин, революційне повсякдення й багато іншого. Нам надзвичайно важливо розповісти про це не лише українцям, але й світові, аби заперечити одну з ключових тез російської пропаганди, що Україна не є геополітичним непорозумінням, яке з’явилося на мапі світу після розвалу Радянського Союзу, а має давню історію державотворення, відновила державну незалежність 1991 року завдяки героїчній боротьбі багатьох поколінь українців» (Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті).

Волинянину «запали» Заліщики…

DSC01925

Далекого 1955 року самобутній маляр Іван Гарасевич створив серію робіт, зафіксувавши краєвиди «самого» півдня Тернопільщини.

У рамках мистецького проекту фондової збірки «Багатолиста гілка мистців Тернопільщини» експонується «Щемний ліризм акварелей Івана Гарасевича». Представлено, зокрема: «Портрет»,  «Монастир», «Біля Заліщиків», «Водоспад у скелях», «Дністрові береги», «Потік у скелях», «В гущавині», «В околицях Заліщиків», «Дністер»,  «Над Дністром», ін.

Спасителя славімо!..

Бог предвічний народився,

Прийшов днесь із небес,

Щоб спасти люд свій весь,

І утішився…

Приємно подивувало велелюддя… 11 січня 2018 року.

Саме цієї днини Містерію Різдвяного свята «Луна музеєм Коляда!..» відвідали бажаючі гості музею, щоби відчути духовне звеличення від народження Спасителя та пройнятися духовністю традицій народного святкування Різдва Христового.

Світ наповнював красою…

Пам’яті знаного творця прекрасного Петра Ткачука присвячено виставковий проект фондових матеріалів «Життя в яскравих барвах». Експозицію складають рідкісні світлини республіканських свят народної творчості за участю майстра-теребовлянця, видання, на шпальтах яких «характеризується» творчий доробок даровитого умільця, авторські рушники та сорочки, жіночі прикраси, декоративно оформлені кухонні дошки…

Біографічна довідка. Майстер декоративно-ужиткового мистецтва Петро Ткачук – уродженець Рівненщини. 1970 року закінчив Харківський інститут культури. Викладач Теребовлянського вищого училища культури. Практикував вишивання, макраме, декоративний розпис по дереву, нанизування бісеру. Учасник виставок у Києві (1986, 1989 – 1992), Тернополі (1984 – 1993), Польщі (1989), ін.; свят народної творчості (Полтава, Тернопіль, Хмельницький, ін.).

Перший лауреат обласної премії ім. Олени Кульчицької (1987).

Твори: рушники, серветки, кухонні дошки «Ой Ганнусю молода», «Десь тут була подоляночка» (обидві – 1986); жіночі костюми «Лілея», «Подолянка» (обидва – 1987), «Волиняночка», «Ярославна», «Теребовляночка» (всі – 1989), «Євпраксія», «Журавка» (обидва – 1994), «Золотолиночка» (1995), «Либідь» (1996), сукня «Кременчанка» (1990), блузки «Наречена», «Оксана» (обидві – 1992) та ін.; прикраси з бісеру, плакетки «Жінки України» (1986 – 1991) тощо. Твори зберігаються у музеях Тернополя, Києва, Канева, приватних колекціях в Україні, за кордоном.

Збагачує візуальне сприйняття експозиції живописний портрет заслуженого майстра народної творчості Петра Ткачука, виконаний Ярославом Бараном (1998).

Морська глибинність книг…

Задовго до теперішньої дискусії щодо витіснення книжки «всезнаючим» комп’ютером, Великий Іван Франко зрозуміло-пророче та однозначно відповів:

Книги – морська глибина:
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.

До Дня української писемності та мови розгорнуто тематичну виставку фондових матеріалів «Кодують пам’ять словники…».

Десятки академічно-науково-популярних видань «синтезують» сутність сьогоднішньої проблеми української мови. 9 листопада, хто бажав із працівників установи, написав радіодиктант національної єдності. Відтак, виникли дискусії щодо особистої грамотності та знання правил рідної мови.

Щоби вгамувати пристрасті, збагнімо катрен Каменяра!..