До 85-річчя від дня народження ІГОРЯ ҐЕРЕТИ і 50-річчя початку рятувальних розкопок некрополя черняхівської культури с. ЧЕРНЕЛІВ-РУСЬКИЙ у Тернопільському ...
На пошанування 206-ої річниці від народження Тараса Шевченка із фондової збірки у музеї вперше експонується виставка сюжетних композицій «тільки» народного майстра Дмитра Мимрика «Шевченкіана у витинанці».
9 та 10 березня – дні народження та смерті генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Його славетне ім’я пов’язане з історією нашого краю, оскільки восени 1846 року в складі Археографічної комісії він побував у Вишнівці, Кременці, Почаєві та навколишніх селах. Враження від перебування на Волині потім вилилися у творах знаменитого поета, а перекази про цю подорож живуть у народі і донині.
Перше пошанування пам’яті Кобзаря у Східній Галичині відбулося зразу ж після його смерті, у березні 1861 року, коли київський студент-медик В. Бернатович відвідав зібрання невеличкого гуртка львівських літераторів, де й розповів про цю сумну подію. Через рік у Львові уже широко відзначали першу річницю смерті великого сина українського народу. З цього часу такі заходи стали традиційними на західноукраїнських землях. Спочатку шевченківські дні проходили у містах, але вже з перших років ХХ століття на наших теренах не було жодного села чи хутора, де б вони не відбувались. В їх організації та проведенні брали участь громадські товариства «Просвіта», «Руська бесіда», «Боян», а також студентська гімназійна, шкільна молодь, хори міщанських братств, відомі громадсько-політичні та культурні діячі того часу.
У Тернополі шевченківське слово вперше зазвучало на засіданнях гуртків «Громади» – нелегального товариства українських гімназистів, заснованого Михайлом Чачковським, що діяло у нашому місті впродовж 1864 – 1877 років. У 1880 році Олександром Барвінським були влаштовані перші прилюдні вечорниці пам’яті Тараса Шевченка. А через чотири роки у великій залі нового замку відбувся перший великий концерт з пошанування пам’яті Кобзаря. З того часу шевченківські свята стали постійними для нашого міста.
На виставці представлено витинанки Шевченківської тематики народного майстра Дмитра Мимрика (народився у 1947 р. в с. Великий Говилів Теребовлянського р-ну, з 1990 р. – брат Дем’ян – монах Унівського монастиря). Нікого не залишать байдужими його ілюстрації до творів Шевченка: «Жінки і ті подались в гайдамаки…», «Я до школи – носити воду школярам», «Думи мої, думи мої…», «Грає кобзар, виспівує…», «На калині соловейко», «Козацький дуб», «Козак», «Наша дума, наша пісня…», «Йшов Гриць з вечорниць», «Хлюпочуться качаточка». Привертають увагу такі роботи як «Портрет Тараса Шевченка» і «Тарасова верба».
Доповнює «паперову плоскість» різьбярська авторська робота «Садок вишневий коло хати» (дерево, різьба, 1980 р.). Загалом експонується 16 оригінальних робіт.
Виставка діятиме до 25 квітня 2020 року.
Попередній запис
Наступний запис
До 85-річчя від дня народження ІГОРЯ ҐЕРЕТИ і 50-річчя початку рятувальних розкопок некрополя черняхівської культури с. ЧЕРНЕЛІВ-РУСЬКИЙ у Тернопільському ...
В рамках проєкту “Історія давнього стібка”, запрошуємо приєднатися до цікавого майстер-класу з вишивки ...
Із 20 березня 2018 року експонується банерна фотодокументальна виставка «Українська Повстанська Армія – відповідь нескореного народу» – розповідь про ...