Мимрик – самий!

На пошанування 206-ої річниці від народження Тараса Шевченка із фондової збірки у музеї вперше експонується виставка сюжетних композицій «тільки» народного майстра Дмитра Мимрика «Шевченкіана у витинанці».

9 та 10 березня – дні народження та смерті генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка. Його славетне ім’я пов’язане з історією нашого краю, оскільки восени 1846 року в складі Археографічної комісії він побував у Вишнівці, Кременці, Почаєві та навколишніх селах. Враження від перебування на Волині потім вилилися у творах знаменитого поета, а перекази про цю подорож живуть у народі і донині.

Перше пошанування пам’яті Кобзаря у Східній Галичині відбулося зразу ж після його смерті, у березні 1861 року, коли київський студент-медик В. Бернатович відвідав зібрання  невеличкого гуртка львівських літераторів, де й розповів про цю сумну подію. Через рік у Львові уже широко відзначали першу річницю смерті великого сина українського народу. З цього часу такі заходи стали традиційними на західноукраїнських землях. Спочатку шевченківські дні проходили у містах, але вже з перших років ХХ століття на наших теренах не було жодного села чи хутора, де б вони не відбувались. В їх організації та проведенні брали участь громадські товариства «Просвіта», «Руська бесіда», «Боян», а також студентська гімназійна, шкільна молодь, хори міщанських  братств, відомі громадсько-політичні та культурні діячі того часу.

У Тернополі шевченківське слово вперше зазвучало на засіданнях гуртків «Громади» – нелегального товариства українських гімназистів, заснованого Михайлом Чачковським, що діяло у нашому місті впродовж 1864 – 1877 років. У 1880 році Олександром Барвінським  були влаштовані перші прилюдні вечорниці пам’яті Тараса Шевченка. А через чотири роки у великій залі нового замку відбувся перший великий концерт з пошанування пам’яті Кобзаря. З того часу шевченківські свята стали постійними для нашого міста.

На виставці представлено витинанки Шевченківської тематики народного майстра Дмитра Мимрика (народився у 1947 р. в с. Великий Говилів Теребовлянського р-ну, з 1990 р. – брат Дем’ян – монах Унівського монастиря).  Нікого не залишать байдужими його ілюстрації до творів Шевченка: «Жінки і ті подались в гайдамаки…», «Я до школи – носити воду школярам», «Думи мої, думи мої…», «Грає кобзар, виспівує…», «На калині соловейко», «Козацький дуб», «Козак», «Наша дума, наша пісня…», «Йшов Гриць з вечорниць», «Хлюпочуться качаточка». Привертають увагу такі роботи як «Портрет Тараса Шевченка»  і «Тарасова верба».

Доповнює «паперову плоскість» різьбярська авторська робота «Садок вишневий коло хати» (дерево, різьба, 1980 р.). Загалом експонується 16 оригінальних робіт.

Виставка діятиме до 25 квітня 2020 року.