Відділ стародавньої історії

­Описи ведуться музейними колекціями, котрі виразно характеризують кожну  історичну епоху: від перших суспільств, коли людина, аби вижити, вчилася розуміти природу і заодно себе – аж до вибагливих індустріальних цивілізацій ХІХ століття із динамічною й мінливою культурою та ідеалами, сформованими науковим світоглядом.

Заселення нашої території стало початком часового відліку локальної історії людства, яке залишало матеріальні здобутки у кожному тисячолітті: спершу у камені (кремнію), а пізнавши таємницю металів – у міді, бронзі, залізі з одвічним супроводом духовності в релігії, культурі та мистецтві. Найдавніше культурне надбання краю представлене в експозиції археологічними знахідками.

Експозиційний маршрут — це зв’язок часів і поколінь, що веде у центр витоків етносу. Багатий спадок керамічних послань (посуд, статуетки, культові речі) у розписах залишила на нашій території давня трипільська цивілізація (ІV–III тис. до н.е), котра жила винаходами та філософією світотворення. Вона увібрала усі знання й створила власний світ символів і знаків, що став праобразом генетичного коду української нації. Не має аналогів в Україні пам’ятка пшеворської культури  (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) — ліпна кремаційна  урна з меандровим орнаментом, знайдена на Гусятинщині.

Залишили таємницю давні слов’яни у культовій статуї Збруцького ідола Світовида. Всесвітньо відома пам’ятка, яка походить із легендарних Подільських Товтр, втілює

дохристиянське минуле Русі-України.

Відвідувач у тисячолітньому лабіринті подій побачить довгий шлях формування державного устрою, зародженого у наймогутнішій державі середньовічної Європи — Київській Русі; відслідкує вплив християнства на розвиток культури та освіти; відчує реалії історичного періоду, коли козацтво «вогнем і мечем» зустрічало ворога під Зборовом, а гайдамацький спротив набирав гостросюжетності; дізнається про причини й передумови виникнення міста-фортеці Тернополя і як життя краю залежало від зазіхань держав-гегемонів — усе в тісному сплетінні та нерозривності з історією повсякденності.

Видовищні діорами, відтворені інтер’єри, колекції зброї, монет, стародруків, коштовних прикрас, меблів та шедеври декоративно-ужиткового мистецтва додають цілісності картині минулого. Настроєвість історичної доби XVIII-XIX  ст. передають збірки західноєвропейського мистецтва: живопис,  скульптура. Енергетикою пронизує автентика і колорит народного одягу кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Виняткова й неповторна жіноча борщівська сорочка, що стала візитівкою краю,  доносить первозданністю на полотні далеке трипільське минуле.

Музейна експозиція — це великий історичний пласт, закладений для проєкту майбутнього України.