24 лютого, о 12.00 відбудеться в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться відкриття виставки «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає ...
Описи ведуться музейними колекціями, котрі виразно характеризують кожну історичну епоху: від перших суспільств, коли людина, аби вижити, вчилася розуміти природу і заодно себе – аж до вибагливих індустріальних цивілізацій ХІХ століття із динамічною й мінливою культурою та ідеалами, сформованими науковим світоглядом.
Заселення нашої території стало початком часового відліку локальної історії людства, яке залишало матеріальні здобутки у кожному тисячолітті: спершу у камені (кремнію), а пізнавши таємницю металів – у міді, бронзі, залізі з одвічним супроводом духовності в релігії, культурі та мистецтві. Найдавніше культурне надбання краю представлене в експозиції археологічними знахідками.
Експозиційний маршрут — це зв’язок часів і поколінь, що веде у центр витоків етносу. Багатий спадок керамічних послань (посуд, статуетки, культові речі) у розписах залишила на нашій території давня трипільська цивілізація (ІV–III тис. до н.е), котра жила винаходами та філософією світотворення. Вона увібрала усі знання й створила власний світ символів і знаків, що став праобразом генетичного коду української нації. Не має аналогів в Україні пам’ятка пшеворської культури (І ст. до н. е. — І ст. н. е.) — ліпна кремаційна урна з меандровим орнаментом, знайдена на Гусятинщині.
Залишили таємницю давні слов’яни у культовій статуї Збруцького ідола Світовида. Всесвітньо відома пам’ятка, яка походить із легендарних Подільських Товтр, втілює
дохристиянське минуле Русі-України.
Відвідувач у тисячолітньому лабіринті подій побачить довгий шлях формування державного устрою, зародженого у наймогутнішій державі середньовічної Європи — Київській Русі; відслідкує вплив християнства на розвиток культури та освіти; відчує реалії історичного періоду, коли козацтво «вогнем і мечем» зустрічало ворога під Зборовом, а гайдамацький спротив набирав гостросюжетності; дізнається про причини й передумови виникнення міста-фортеці Тернополя і як життя краю залежало від зазіхань держав-гегемонів — усе в тісному сплетінні та нерозривності з історією повсякденності.
Видовищні діорами, відтворені інтер’єри, колекції зброї, монет, стародруків, коштовних прикрас, меблів та шедеври декоративно-ужиткового мистецтва додають цілісності картині минулого. Настроєвість історичної доби XVIII-XIX ст. передають збірки західноєвропейського мистецтва: живопис, скульптура. Енергетикою пронизує автентика і колорит народного одягу кін. ХІХ — поч. ХХ ст. Виняткова й неповторна жіноча борщівська сорочка, що стала візитівкою краю, доносить первозданністю на полотні далеке трипільське минуле.
Музейна експозиція — це великий історичний пласт, закладений для проєкту майбутнього України.
24 лютого, о 12.00 відбудеться в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відбудеться відкриття виставки «Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає ...
24 лютого проведено збори Тернопільської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У музеї, пропам’ятною хвилиною мовчання, ...
26 квітня виповнюється 38 років від дня аварії і трагедії на Чорнобильській АЕС. Небайдужі запалюють свічки та покладають квіти біля пам′ятних місць у ...