Вже вподобану відвідувачами акцію «НІЧ У МУЗЕЇ» провели 18 травня у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї, відзначаючи Міжнародний день музеїв. Аби міцнішав культурний фронт, аби духовна спадщина лише багатіла цей захід був «наповнений» українськими тисячолітніми традиціями, які живуть разом із своїм народом і роблять наш край унікальним.
Культурну програму акції урочисто відкрили Світлана Байталюк, директор департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації та Наталія Чеканова, заступниця директора з наукової роботи Тернопільського обласного краєзнавчого музею.
Музей радо зустрічав бажаних відвідувачів: учнів, студентів, дорослих тернополян, гостей міста, ВПО, котрі дрескодовим образом у День вишиванки ставали єдиним цілим усього музейного дійства.
Програма заходу поєднала культурне дозвілля з пізнанням народознавчої спадщини, етнографії, історії, мистецтва. Тематичні локації, продумані та підготовлені музейними працівниками до усіх дрібниць, підсилювали сюжетні розповіді, надавали настроєвості для ігрових моментів певного історичного періоду та були тим місцем, у якому «оживали» традиції тернопільського краю.
Для відвідувачів «музейної ночі» експозиція відділу природи доносила локальну обрядовість весілля, демонструючи прикрашене «гільце» – Дерево життя або Дерево роду. Пісенні мотиви, що звучали, та вічно зелені рослини слугували для ритуальних дій. Бажаючих запрошували навчитися власноручно створювати давній весільний декор.
Богиня весни і кохання Леля закликала музикою, древньою веснянкою-гаївкою добрих духів – учасниками «кривого танцю» ставали усі присутні. Шукали цвіт папороті і заховані скарби, розшифровували руни і перестрибували через “багаття” у відділі стародавньої історії, в якому відкривався дохристиянський світ предків у віруваннях та обрядах.
На «сільському подвір’ї», наче із XVII ст., вже чекала в народному строї «чорноброва молодиця». У шанобливому ставленні до «насушного хліба» лилась оповідь про важку працю на полі аби люди мали хліб на столі. Як місили тісто в діжці і пекли хлібину на листях у печі також демонстрували музейниці у селянській світлиці.
Не хотілося залишати локацію, яка дарувала емоції та спогади дитинства у мелодійному звучанні забутих галицьких слів. Згадалось, як колись «нюхали мушкательку, пили з петучки, їли андрути, взували румунки…». Чомусь завжди прагнемо збагачувати свій лексикон новими словами, але ж відчувається, що «душа слова» не переноситься… Саме тому варто знати і пам’ятати старі із шармом. Обов’язково сюди потрібно повернутись ще!
Народознавчою родзинкою експозиції новітньої історії було представлення типових жител нашого регіону. Цікавий екскурс знайомив із технологією будівництва оселі та планування усього подвір’я, яке мало містити і господарські споруди. А ще показували криївки, поширені на Тернопільщині в часи окупації – «хати під землею».
Доносили пережиті сторінки історії експонати: фрагменти із табірного життя наших краян, які духовно були незламними і навіть у неволі з молитвою продовжували традиції у вишивці, малюнках.
Зібраний образ емігрантів усіх часів представляла творчість Олени Кульчицької-Папіж. Авторські ляльки-мотанки, як викоханий український світ, демонстрували те, що залишається в серці українців назавжди і ніколи його чужиною не замінити.
Традиційні українські страви манили на гастрономічну локацію, бо пахло дуже смачненько. Розповідали про борщ, показували процес ліплення вареників під час майстер-класу із можливістю їх скуштувати, а «паланиці з маком» медом солодили бороди відвідувачів)). Інтер’єрне доповнення дарувало атмосферу давнього родинного затишку.
Відвідувачі, котрі бажали відпочити творчо, мали змогу створити воскову свічку з ефірними оліями (кер. – Ольга Карплюк, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, майстер художнього бісероплетіння), виплести із синьо-жовтих стрічок браслет і бути впізнаваними (кер. – Ніна Лозова, методист, керівник гуртка «Інформатика та ІТ технології» КЗ ТМР «Станція юних техніків», Галина Кобіль, керівник гуртка «Виготовлення сувенірів» КЗ ТМР «Станція юних техніків»), а паперове мереживо виражало уяву у витинанках (кер. – Галина Дудар, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (майстер витинанки).
У Міжнародний день музеїв для відвідувачів – найкраще!
Дякуємо, що ви були особливими гостями цієї «музейної ночі».
З великою вдячністю, що нам це вдалося, – Збройним Силам України!
Оленка Крупніцька, старший науковий співробітник художньо-рекламного відділу ТОКМ
