Майбутній бургомістр народився 19 березня 1838 року в с. Ременеві на Львівщині в родині священика о. Дмитра Лучаковського та доньки о. Дольницького. Згодом сім’я переїхала у с. Довжанку біля Тернополя, де його батько отримав нову парафію.
Із 1853 по 1858 рік юнак навчався у Тернопільській гімназії, яку закінчив на відмінно. У той же рік вступив на правничий факультет Львівського університету. Після його закінчення повернувся у рідне місто, де став єдиним адвокатом-українцем. У 1867 році захистив докторську дисертацію з права у Ягеллонському університеті м. Кракова.
Рік за роком працюючи крайовим адвокатом, Володимир Лучаковський здобував авторитет і прихильність міської громади завдяки своїй чесності та доброзичливому ставленню до людей різних статків та національностей. Як згадують сучасники, на початку 70-х років ХІХ століття він був найвизначнішою постаттю поміж українців не тільки Тернополя, але й всього Поділля. Молодий адвокат активно допомагав усім українським інституціям. Наприклад, був одним із керівників редакційного гуртка «Правди» у нашому місті, чверть століття очолював «Руську Бурсу» (закладена 1873 році), головував у тернопільській філії «Просвіти» і т.п. Уже будучи відомим громадським діячем, неодноразово обирався радним та заступником бургомістра.
У 1896 році став бургомістром Тернополя, хоч у той час було майже немислимо, щоб українець займав таку високу посаду. На цій посаді працював до кінця своїх днів, поєднуючи професійну працю адвоката і національно-культурну діяльність із роботою на користь міста. За часів головування Лучаковського в місті з’являються новітні технічні досягнення (електричне освітлення на вулицях, телефонна мережа), закладається міський парк поблизу Великих Гаїв (Лучаківка або Володимирівка), впорядковуються вулиці, розвивається каналізаційна мережа і т.п.
Володимир Лучаковський прославився і як драматург, перекладач та етнограф. Зокрема, його перу належать комедії «Іспит на мужа», «Несподівані женихи», різні гуморески, оповідання, статті. Він переклав близько 20-ти п’єс з німецької та польської мов. Проте в літературі залишався аматором, оскільки вона була для нього скоріше розвагою, ніж серйозним заняттям.
У 1883 році у Тернополі вийшла його розвідка «Причинок до етнографії Галицького Поділля». Окрім того, він вважається одним із творців української юридичної термінології, який переклав з німецької на українську «Карний закон», «Карну процедуру», зібрав цінні матеріали для словника правничої термінології.
Відомий тернопільський публіцист Ярослав Гулько у своєму дослідженні «Невідомий Тернопіль: публіцистичні нариси з історії рідного міста», висвітлюючи діяльність Володимира Лучаківського на посаді бургомістра, наголошує, що він не збагачувався за рахунок співгромадян, а жертовно працював для блага всього міста. І саме в цьому полягало його найбільше щастя у житті.
На пошанування 185-ої річниці від дня народження нашого знаменитого земляка у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрита виставка із фондових матеріалів. На ній представлені деякі особисті речі Володимира Лучаковського, численні світлини із архіву його родини, сучасні дослідження з історії Тернополя та ін. Серед експонатів особливу увагу привертає грамота, вручена тернопільському меру 28 листопада 1900 року новим керівництвом «Руської Бурси». У ній наголошується, що «…ті руські діти, що Ви їх вивели в люди, як живі свідки Вашої благодатної діяльності. То ж як довго існуватиме «Руська Бурса» Ваше ім’я буде в історії вписане золотими буквами, яко її заснователя доброго і довголітнього провідника».
Шумська Віра, завідувачка сектора ТОКМ
