Виставка «У Різдвяні свята спішім брат до брата…»

Різдво в Україні – важливе християнське свято!
У музеї відкрито виставку вітальних Різдвяних поштівок різних країн та років друкування зі збірки родини  Володимира Леника (Мюнхен, Німеччина) та святкових марок із колекції мецената Михайла Ступки (США).

Із 90-х років минулого століття набутки зберігаються у фондовій збірці установи. Здебільшого, власне українські різдвяні листівки та поштові марки, поширювалися завдяки діаспорі.
Сюжети різдвяних листівок та марок, безпосередньо насичує історія  Різдва: народження Ісуса Христа, християнська символіка, зокрема Віфлеємська зірка, що уособлює Святий Дух.
Листівки видавництва країн Європи (Німеччина, Італія та ін.), Канади і Америки (Пласт «Молоде життя»).
Експонуються також тематичні марки та поштівки, випущені в часи незалежності нашої держави.
Представлене – атрибути, без яких не обходиться жодне велике свято.
«У Різдвяні свята спішім брат до брата»- виставка поштових надбань уже експонується і триватиме упродовж свят!..

Влітку 2004 року, під час експонування у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї Етнографічної виставки молодіжного культурно-просвітницького товариства «Вертеп», його управою музеєві було подаровано колекцію вітальних різдвяних листівок (180 шт.) з архіву Володимира Леника – відомого громадського діяча, педагога, журналіста, публіциста, мемуариста, архівіста. Колекція листівок до товариства «Вертеп» надійшла від Степана Бандери-молодшого (онука Степана Бандери) – відомого громадського діяча, журналіста із Канади.
Володимир Леник народився 14 червня 1922 року в с. Дрищів (нині – с. Підлісне Монастириського р-ну.). Навчався в школах у селі Горожанка (нині – Монастириського р-ну.) та в Підгайцях, у гімназії в Бережанах.
З 1938 року – перебував в Юнацтві Організації українських націоналістів. У березні 1939 року Володимир був засуджений польським судом у Бережанах за належність до ОУН на три роки тюрми для неповнолітніх. Після приходу більшовиків у вересні 1939 року юнак вчився на тримісячних педагогічних курсах у Підгайцях. Працював учителем початкової школи у с. Золотники (нині – Теребовлянського р-ну).
Після приходу німецьких окупантів В. Леник налагоджував підпільну мережу ОУН в Гессії (Середня Німеччина). У листопаді 1942 року гестапо натрапило на слід Леникової групи, його арештували, 14 січня 1943 року засудили до смерті, потім відправили у концтабір Бухенвальд, в якому він пробув до кінця війни.
Після звільнення американськими військами з концтабору, В. Леник перебував у таборах для переміщених осіб. У 1945-46 рр. був організатором таборів для українських втікачів і головним редактором «Усної газети» (м. Корнберг, Німеччина), головою Крайової управи СУМ у Німеччині. З 1946 року вивчав у вищих школах лісництво, журналістику, педагогіку, політологію. В 1967 році отримав ступінь магістра філософії. Викладав у школах англійську мову та історію.
Від 1954 року В. Леник працює членом редакції газети «Шлях Перемоги» (м. Мюнхен), згодом стає її видавцем, а також членом Союзу німецьких професійних журналістів та Спілки українських журналістів. В 1962 році його обирають президентом міжнаціонального Союзу вільної преси та співпрезидентом Європейського союзу екзильних журналістів. У 1966 році Володимир Леник багато зробив для створення в Мюнхені Українського товариства «Рідна школа». З 1971 по 1987 рік був директором Українського інтернату «Рідної школи» в Мюнхені. Довший час працював архівістом. Від 1994 року був обраний почесним сенатором Українського Вільного Університету в Мюнхені.
В. Леник є автором книг «Мій полиновий Бухенвальд» (Україна, 1992 р.), «Українці на чужині, або Репортажі з далеких доріг» (Львів, 1994 р.).
Не раз приїжджав на Тернопільщину, зокрема, в червні 1992 року – в родинне село, де подарував бібліотечку учням Підліснянської школи.
Помер 2 листопада 2005 року у Мюнхені (Німеччина).

Михайло Ступка – громадський діяч української діаспори в Америці,
науковий дослідник, меценат , уродженець с.Чернихів на Зборівщині,
виходець з бідної селянської родини.Вчився в гімназії , займався
самоосвітою. Відстоював ідею незалежності України. Займався
благодійністю , пожертвами, меценацтвом. У своїх працях детально описував
долю наших емігрантів та іх боротьбу за незалежність України.
1999 р. передав у музей велику колекцію поштових марок і конвертів про
історію України і медалей з історії США та нумізматичну колекцію.
Філателістична колекція різдвяно-новорічної тематики сягає 400 од. зб.
Поштові марки видавництв США, Канади та європейських країн(
Іспанія, Бельгія, Франція та ін.) Автор книги спогадів «Над тихим Серетом»
1983, « До берегів Атлантійського океану».

 Лариса Лучків, завідувачка сектору відділу фондів.