Виставка “Вони творили Збройні Сили України” (до Дня українського добровольця)

Щороку 14 березня в Україні відзначають День Українського Добровольця  та вшанування пам’яті загиблих. Ця дата вибрана не випадково. Саме в цей день 2014 р. на тренувальну базу в Нових Петрівцях  під  Києвом з Майдану Незалежності пішли перші добровольці боронити свою країну від російського агресора.

 Збройна агресія росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 р. анексією Криму, а в березні було окуповано частину Донецької і Луганської областей України. Вісім років тривала, так звана гібридна, окопна війна.

 П’ять сотень добровольців самооборони Майдану створили перший батальйон, і навчав їх бойовій підготовці генерал-майор Кульчицький Сергій Петрович. «Генерал з серцем солдата», –  так згадують бійці про  нього: як піклувався про них,  жив у наметі разом з ними, їв  солдатську їжу, їздив у зону бойових дій.  Тепер це Перший батальйон Національної гвардії  імені генерала Кульчицького (його батьки з с. Великі  Чорнокінці Чортківського району на Тернопільщині). З добровольців було сформовано 44 батальйони, які склали основу Збройних Сил України.

 Українські воїни мужньо боронили свою землю, дали достойну відповідь окупантам і не допустили проникнення ворога вглиб держави. Дали змогу мобілізувати сили в тилу і озброїти армію, коли регулярна армія була не готова до оборони країни. Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України під час збройної агресії на сході України  2014 р. надзвичайно  великий. Вони врятували Українську державу від загибелі, і стали гордістю українського народу.

 Їхні подвиги залишаться в пам’яті вдячних поколінь.   Вони  своєю кров’ю скропили українську землю  і  вписали героїчні сторінки в цю страшну, злочину війну, розв’язану путіним.

Пам’ятаємо їхні імена і віддаємо глибоку шану загиблим.  

• Рава Андрій – всього 22 роки. Пішов служити добровольцем ще 25 березня 2014 р. в зону АТО  командиром відділення дизельних автомобілів. Загинув 4 жовтня  2014 р;
• Гурняк Віктор – фотокореспондент, пластун, волонтер. Доброволець батальйону «Айдар». Загинув в районі 32 блок-посту 19.10.2014 р.   коли під обстрілами  вивозив поранених. Посмертно удостоєний звання «Герой України» 21.08. 2021 р.
• Горайський Юрій. Звільнився з посади   голови  Зборівської райдержадміністрації і в   травні  2015 р  і пішов добровольцем захищати Україну  .   4 березня 2016 р. загинув  в нерівному бою з противником,  під час розвідки на Маріупольському напрямку. Удостоєний звання Героя України  (посмертно) 16 вересня 2020 р.;
• Гулько Олег  з Заліщиків. Учасник Революції Гідності. Пішов добровольцем  батальйону «Айдар»  ЗСУ. Загинув 7  липня 2014 р. від пострілу в спину сепаратиста, який ніби  приїхав  здаватися з білим прапором;
• Стасів Михайло – лікар-хірург,  учасник Афганської війни, майор медичної служби, начальник операційно-перев’язочного відділення медроти 128-ї гірсько-піхотної бригади.  Пішов  на фронт добровольцем. Очевидці згадують: рятував поранених бійців, робив операції в польових умовах боїв  в районі Дебальцеве, виносив на руках воїнів з поля бою, відправляв на  вільну Україну загиблих бійців, і знову оперував. Живим повернувся з фронту, але те що довелося пережити  там  – серце не витримало   вже вдома. 1.04. 2016 р.,      у 47 років помер від інфаркту.

На жаль,  хто пішов  добровільно на фронт і загинув,  в одному дописі  неможливо всіх  згадати.   Але ми знаємо і пам’ятаємо.

 24 лютого 2022 р. росія розпочала  віроломне військове вторгнення в Україну. З перших годин  сотні тисяч добровольців  прийшли до воєнкоматів і стали на захист Батьківщини. Прийшли бійці, які вже були в АТО, добровольці – патріотична молодь.  Десятки тисяч українців повернулися з-за кордону, взяли в руки зброю і стали  захищати Україну. До українських добровольців доєдналися і іноземці, щоб спільно в інтернаціональному легіоні боронити Україну,  демократію в Європі та мир у всьому світі. Знову відновилися центри волонтерів, гуманітарної допомоги. Україна  об’єдналася і добровільно  вступила в боротьбу проти грізного ворога.

Мужність наших  бійців вражає світ.  Ми платимо величезну ціну за свою волю і  незалежність – життями своїх  синів і дочок. Геройські вчинки наших бійців заслуговують найвищих нагород.      

• У перший день  варварського нападу росії  на Україну 24 лютого 2022 р. здійснив свій подвиг Скакун Віталій з Бережан, сапер інженерно-саперного відділення окремого батальйону 35-ї бригади морської піхоти ім.  контрадмірала Михайла Остроградського, який  добровільно  зголосився  підірвати  Генічеський автомобільний міст, щоб зупинити просування танкової колони. Ціною власного життя  молодий хлопець замінував  міст, але відійти звідти він не встиг. Одразу пролунав вибух. Наш побратим загинув. Президент  Зеленський  присвоїв  звання   «Герой України» (посмертно) 26 лютого 2022 р.
• Курик  Микола, 19 років.  24 лютого 2022 р.  добровольцем пішов  у воєнкомат.  Служив у  Добровольчому батальйону спецпідрозділу  «Сонечко УПА», позивний «Калаш». Загинув 31 березня 2022 р. під час зачістки  від російських окупантів одного з селищ, визволяючи   Київщину.
•  Січкар Вадим воював за Україну ще в 2015-2016 рр. Пішов   24 лютого добровольцем,  щоб дати гідну відсіч ворогу. Загинув  19 квітня 2022 р.
• Левків  Михайло проживав  в приміському селі  Кутківці Тернопільського району, працював в управлінні соціальної політики міської ради. Добровільно пішов захищати Батьківщину стрільцем 1 взводу 3 відділення 105 бригади. Загинув 12 грудня 2022 р.

Кожне ім’я  бійця  – приклад героїзму. Всі вони заслуговують  великої шани і пам’яті  нині живих.  Їх подвиг – безсмертний. Дякуємо, шануємо тих, хто  став на захист незалежності, суверенітету  і територіальної  цілісності  держави Україна від  самого початку російсько-української війни.

Схиляємо голови перед усіма батьками, які виховали справжніх героїв. Розділяємо  їхню  біль…  Вічна пам’ять  полеглим  і слава тим, хто продовжує боротьбу за майбутнє України.   

 В Тернопільському  обласному краєзнавчому музеї підготовлено фотовиставку.  Запрошуємо небайдужих  тернополян  та гостей  краю відвідати і вшанувати  воїнів,  які загинули, захищаючи нас і  мирні  ранки  файного міста України.

Надія Боженко, старша наукова  співробітниця відділу новітньої історії Тернопільського  обласного краєзнавчого музею.