Виставка «Щоб не плакать, я сміялась…»

Із 20 лютого 2026 року у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї функціонує виставка матеріалів, пов’язаних із життям і творчістю Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач) – відомої української поетеси і письменниці революційно-демократичного напрямку. Усі представлені експонати – із фондів музею. Серед них особливо цінними є її твори, видані у 1914, 1918, 1930 роках (з бібліотеки Леся Курбаса) та фотокартки з дарчим написом внука Климента Квітки – Михайла Лисенка.

Майбутня поетеса народилася 25 лютого 1871 року у м. Звягелі (нині Новоград-Волинський) на Волині. Її мати – відома дитяча письменниця і громадська діячка Олена Пчілка, виховувала дочку в українському національному дусі. Брат матері, Михайло Драгоманов – український вчений і політичний діяч, теж відіграв значну роль у формуванні політичного світогляду Лесі Українки. Незважаючи на погане здоров’я, вона здобула хорошу освіту: спочатку вчилася у приватних вчителів, а потім самостійно.

Перші вірші молодої поетеси були надруковані в 1884 році у львівському журналі «Зоря», а збірка її поезій «На крилах пісень» вперше побачила світ у 1893 році (вдруге видана у Києві 1904 році). Друга збірка «Думи і мрії» вийшла теж у Львові в 1899 році. Третя, під назвою «Відгуки» (1902 рік), – у Чернівцях. Її талант проявився у багатьох жанрах: ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці та перекладацькій діяльності. В історії українського письменства вона розпочала нову добу, а через її твори українська література прилучилася до європейської та світової літератур.

Леся Українка відвідувала Східну Галичину і Буковину, де познайомилася із О. Кобилянською, І. Франком, О. Маковеєм, В. Стефаником та ін. 6 липня 1907 року разом із своїм майбутнім чоловіком Климентом Квіткою побувала й на території сучасної Тернопільщини, а саме – у подруги дитинства Марії Биковської в с. Бережці (нині Великі Бережці Кременецького району). Її товаришка – педагог, літератор, учасниця літературного гуртка «Плеяда», учителювала в селах Піддубці, Мішаниці та Бережці тодішнього Кременецького повіту Волинської губернії. На родинному будинку Биковських у м. Кременці встановлена меморіальна табличка, що нагадує про цей візит.

1 серпня 1913 року важко хвора поетеса померла, перебуваючи у Грузії в м. Сурамі, а 7 серпня її поховали на Байковому кладовищі у Києві.

Віра Шумська, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії