ХVIII ст., а особливо його останні два десятиріччя, ─ час ухвалення конституцій: 1787 ─ конституція США ,1791 ─ конституції Франції та Польщі.
Можна з впевненістю стверджувати, що Україна була серед першопрохідців, адже наша Конституція була схвалена 5 квітня 1710 р. До її появи на світ долучився тогочасний гетьман України Пилип Орлик (1672-1742) ─ державний і політичний діяч, дипломат, полководець.
«Конституція Пилипа Орлика» ─ це вікопомний документ української політичної думки, склався як договір поміж трьома основними політичними силами козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорізьким. З відомих історичних причин так ніколи й не набув статусу правосильного юридичного акта. Втім, слід зауважити, що задум та укладання данного документу мало велику впевненість у його юридичній силі для всієї України, правда, за умови повернення гетьмана і генеральної старшини на батьківщину з еміграції (куди ще виїхав гетьман І. Мазепа). Орлик був утаємничений у всі справи гетьмана Мазепи, підтримав його під час антимосковського повстання й пішов разом із ним у вигнання, до кінця залишаючись вірним ідеї визволення України.
Документ складався зі вступу й 16-ти статей.
Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а й загалом у Європі, бо жодна з країн на той час не мала подібних документів.
Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу ─ Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад. Такі особливості документа далекоглядно передбачали майбутні напрямки розвитку демократичних держав.
Але сподівання Пилипа Орлика на швидке визволення України не здійснилося. Сам же він так і залишився гетьманом в еміграції, бо ні протекція шведського короля, ні союз із Кримом, ні визнання володарем Правобережної України з боку Туреччини, ні підтримка січового війська не проклали йому шляхів в Україну.
Як і польська конституція 3 травня 1791 р., Конституція гетьмана Пилипа Орлика була схвалена у часи боротьби за незалежність: польська конституція постала поміж першим (1772) та другим (1793) поділами Польщі, що в той час не охоплювала усіх польських територій. Влада гетьмана П.Орлика поширювалася на Правобережну Україну, що тоді, як ми знаємо, була під зверхністю Туреччини, союзниці Карла ХІІ. Обидві конституції діяли досить короткий час: польська ─ у 1791-1795 рр.( до третього, кінцевого поділу Польщі), а українська ─ 1710-1714 рр.
Однак, це не применшує значення унікальних документів. День 3-го травня й по сьогодні святкується у Польщі як національне свято. Час, щоб і 5 квітня в Україні набуло такого ж відзначення.
Доля Пилипа Орлика ─ приклад служіння Батьківщині, коли на її вівтар принесено і матеріальні вигоди, і родинне щастя, і саме життя.
Лариса Лучків, завідувач сектору фондів.
