Главная / Колекції музею / Берестові листівки у фондах музею

Берестові листівки у фондах музею

За останні десятиліття фонди Тернопільського обласного краєзнавчого музею збагатилися унікальними експонатами, які надійшли від наших краян – ▪️колишніх політв’язнів сталінського режиму. Ці експонати для нас – музейників особливо дорогі і значимі, бо вони ЗБЕРІГАЮТЬ в собі НЕЗНИЩЕННУ ЕНЕРГЕТИКУ тяжких табірних буднів, які довелося пережити цим людям.

Серед великого масиву матеріалів особливо хочеться виділити ті, які репресовані політв’язні виготовляли ВЛАСНОРУЧ. Не зважаючи на складні табірні умови і виснажливу працю, вони ЗНАХОДИЛИ в собі СИЛИ і душевне натхнення малювати, вишивати, виготовляти різноманітні вжиткові предмети.
☝️Частина цих експонатів представлена в експозиції відділу нової і новітньої історії.

На особливу увагу заслуговують меморіальні матеріали, передані ЯРОСЛАВОЮ ОНУФЕРКО – жителькою м.Тернополя, колишньою зв’язковою надрайонного осередку ОУН, педагога за професією. В 1947 році вона була засуджена сталінським режимом до 10 років ув’язнення. Покарання відбувала в таборах ГУЛАГУ в Комі АРСР (м.Абеза), та перебувала на спецпоселенні у м.Воркута. Працювала на лісоповалі. Захворіла на важку легеневу хворобу.

    

У Воркуті доля звела пані Ярославу з її майбутнім чоловіком – Зеновієм Онуферком. Там вони і одружилися.
В 1956 році була звільнена і повернулася до Тернополя. Реабілітована в 1991 році.
В 2007 році пані Ярослава відійшла у вічність.
У 2023 р. минає 100 років від дня народження Я.Онуферко.

З експонатів ми дізнаємося про широку творчу натуру цієї людини, яка незважаючи на труднощі була надзвичайно життєлюбною і небайдужою до всього, що відбувалося навколо.

Багато експонатів виготовила вона сама. Їх по праву можна вважати реліквіями. Це вишиті і оздоблені мереживом хустинки і серветки, саморобні листівки з суворими північними пейзажами, які, за її словами, чомусь нагадували Карпати, та листи і кольорові листівки до рідних. Їй навіть вдалося зберегти свій оригінальний табірний номер.

Свій душевний біль і тугу пані Ярослава виливала в листах до рідних. Частина цих листів є надзвичайно цінними і рідкісними, тому що вони написані на БЕРЕСТІ (БЕРЕЗОВІЙ КОРІ), оскільки паперу було мало.

👉 Письмо на бересті відоме з давніх давен. Так звані “берестяні грамоти” вперше були виявлені археологами на території Київської Русі. Вони відносяться до XI – XIV ст. Береста використовувалася для приватного листування і різноманітних особистих записів. З часом цей вид письма відійшов в минуле в зв’язку з поширенням паперу.

Кору Я.Онуферко обробляла сама, вирізала у формі листівок, прикрашала малюночками і дрібним гарним почерком писала зворушливі листи до родини. В них теплі слова привітань і важкий смуток за рідним домашнім затишком.
В одному з таких листів Ярослава просить рідних вислати їй олівці, фарби, тканину, нитки, книги з рідними краєвидами замість звичних харчів, бо її душа хотіла творити: малювати, шити, вишивати.
В листі до брата Мирона висловлене щире сестринське почуття і піклування за його здоров’я, бо саме на нього ліг основний тягар родинних турбот.
В одній з листівок на бересті – щирі привітання сестрам і братам і в кожному слові глибока печаль за родиною і рідним краєм. На малюнку – червоні гвоздики.
Ще на одній берестяній листівці з намальованим орнаментом, датованій 1949 роком – новорічні привітання рідним.

Такі артефакти надзвичайно важливі для нашого музею і для історії взагалі. Тому нам – музейникам необхідно зберегти для нащадків ці безцінні експонати як пам’ять про тих, хто, пройшовши через тюрми і сталінські табори, через приниження і знущання, не зламався, а продовжував боротися і не втрачав віри у світле майбутнє України.

Любов Катеринюк – завідувачка сектора відділу нової і новітньої історії ТОКМ

Рекомендуємо

Літературні читання «Плугатарська сповідь словотворця»

Овид 80-річчя світлої пам’яті ЛЕВКА КРУПИ спалахнув дев’ятого січня 2024-го у музеї літературними читаннями «Плугатарська сповідь словотворця». Своєрідним ...

Подарунок від заслуженого художника

Заслужений художник України Євген Удін подарував музеєві монотипію “Соломія Крущельницька”, виконану 1964 року. Погрудне зображення славетної співачки ...

Слідами Великого Каменяра

Коли шукаємо в нашій історії конкретні й повчальні дороговкази, які вказували б правильний і праведний шлях для українців сьогоднішніх, найчастіше ...