ЗУПА, ЛАЗАНКА,
МАРМОЛЯДА, КЛЮСКИ, пляцки, риж, КАЛЯФІОР,
легуміна, ЦИНАМОН та багато інших чудернацьких слів можна знайти у надзвичайно цікавій
книзі «ПРАКТИЧНА ГОСПОДИНЯ. БЕЗМЯСНА КУХНЯ. ПРИПИСИ З ДІЛЯНКИ КУХОВАРСТВА», яка нещодавно поповнила фонди
Тернопільський обласний краєзнавчий музей.
Це видання рекламувалося у львівській газеті «Діло» за 30 червня 1937 року. Раритетну книжку з домашнього архіву у музей подарувала Уляна Свередюк, багаторічна працівниця ТОКМ.
Оригінальні рецепти високо цінувалися у всі часи. Звичайно, приготувати
що-небудь їстівне може кожен. Але коли із простих продуктів, дотримуючись
вимог рецепта, в потрібній пропорції змішуючи інгредієнти, довести страву доготовності, то може вийти витвір мистецтва.
З під ножа справжньої галицької газдині виходили і шницлі, і будині, і суфлети, і галушки та книдлі. Все це та багато іншого можна знайти у посібнику «Практична господиня».
А ще цікавою книжка є тому, що у ній нема м’ясних страв. Михайлина Горбачева дуже
переймалася про здорове харчування українців, тому, на її думку, кухарський
посібник «Безмясна кухня» мав стати настільною книгою кожної господині,
котра бажала собі і своїй родині щастя і добра.
«Наша книжка буде щирою помічницею і міщанки і селянки. Міська господині нераз бувало, сушить собі голову: що сьогодні варити?
Мясо варить просто тому, бо з ним від біди найменче клопоту, кине в горщок кусок м’яса, вариться воно само і вже є якась юшка і кусок м’яса, а тут при безмясній кухні треба сушити собі довше голову, що і як варити.
Але часто так буває, що на мясо нема грошей, або просто лікар заборонив їсти
мясо чоловікови, а дітям теж мяса не можна дати, а тут господиня не має,
концепту до вареня.
Чоловік вередує, діти вередують, заїли б щось лучшого, а тут не знати, що варити? Отож ми подаємо кількасот приписів на різні безмясні страви, щоб кожна господиня могла щодня щось іншого зварити».
До вашої уваги представлено вісім розділів різновидів делікатесів.
Слідкуйте за наступними нашими дописами. Буде цікаво…
Працівники відділу фондів ТОКМ