Чи знаєте ви, що на Тернопільщині є не тільки Почаїв, але й Малий Почаїв?
Малим Почаєвом здавна називають село Решнівка Тернопільського (колишнього Збаразького) району Тернопільської області. І є біля села святині: Свята гора, печерний монастир та храм, в якому чудотворний образ Божої Матері – «Всіх сумуючих радості» зцілює людей.
Печеру і кам᾿яні лежаки видовбали ченці-анахорети у 870–992 рр. задля строгого покутного життя в ній. Святий образ Богородиці, згідно переказів, подарував подорожуючий чернець власниці села Решнівка, що була з роду князів Збаразьких-Воронецьких, Марії Савич. А Марія побудувала на скелі над печерою дерев᾿яну церкву Преображення Господнього, щоб помістити в ній подарований образ.
Під час освячення храму (подія відноситься ще до 1650 року) відбулось перше зцілення паралізованого сина місцевої селянки, а село отримало ще одну назву – Малий Почаїв. З того часу стали сходитись прочани на гору Решнівецьку. Серед збережених документальних джерел тих часів – Книга записів чудесних духовних і фізичних зцілень. У книзі було записано 380 випадків чудесної помочі для віруючих християн.
І донині світить «непогасна свічка віри святого українського православ᾿я, яку не вдалося загасити жодному окупанту землі нашої», – писав Володимир Рожко, автор книги «Решнівка – Малий Почаїв історичної Волині».
Володимир Рожко – кандидат церковно-історичних наук зі спеціальності історія Української православної церкви, історик-архівіст, релігієзнавець, почесний професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки, дійсний член Інституту дослідів Волині у Вінніпезі, автор 30 книг, понад двох тисяч публікацій в журналах, збірниках, альманахах, газетах України, західного українського світу США, Канади, Великої Британії, Австралії, Польщі з історії рідної церкви, нашої землі, а також новел, нарисів, поезій, пісень, публіцистики, архівознавчих, краєзнавчих розвідок тощо.
Він передав у Тернопільський обласний краєзнавчий музей понад 40 авторських наукових досліджень, що вийшли з друку.
Фонди нашого музею містять ще дуже багато цікавого.
Людмила Бочарова, старша наукова співробітниця ТОКМ
