ХVIII ст., а особливо його останні два десятиріччя, ─ час ухвалення конституцій: 1787 ─ конституція США ,1791 ─ конституції Франції та Польщі. ...
РІЗДВЯНО-НОВОРІЧНІ СВЯТА в Україні є живим свідченням глибокого доісторичного
коріння українського народу, оскільки в основі різдвяних звичаїв до наших днів збереглося все те, що пов’язано із життєвим укладом наших предків – давніх слов’ян, основними заняттями яких було землеробство і скотарство. І хоч вони містять у собі залишки первісної культури та примітивних релігійних вірувань – анімізму, тотемізму і магії, християнська церква не змогла їх викорінити і прийняла ці старовинні звичаї, вклавши в них нові християнські ідеали і мораль.
У цьому мали змогу переконатися викладачі та студенти-іноземці Тернопільського національного медичного університету, що 2 січня 2024 року завітали до нашого музею на захід 
«ЗИМОВІ СВЯТА ДАВНІХ СЛОВ’ЯН».
Господарями дійства були науковці відділу стародавньої історії, які своїми розповідями намагалися розкрити глибинний зміст більшості українських народних звичаїв та обрядів, які, як зазначає етнограф із діаспори, професор Степан Килимник, були колись молитовно-магічними діями й словами, які розкривали «душу, чуття, віру, вірування, бажання, прагнення, життя та ідеали пращурів».
У ході заходу екскурсанти не тільки почули цікаву інформацію, але й змогли стати активними учасниками деяких давніх магічних обрядів, таких як кусання калити, засівання, закликання духа Морозу на Святу вечерю перед Різдвом та ритуальне поїдання млинців.Віра Шумська, старший науковий співробітник відділу стародавньої історії ТОКМ
