День ПОВІТРЯНИХ СИЛ Збройних сил України

Повітряні сили незалежної Української Держави були створені 17 березня 1992 року. На той час вони були найпотужнішими у Європі і налічували більше 1000 літальних апаратів різних типів. Серед них сучасні на той період винищувачі СУ-27, МІГ-29, штурмовики СУ-25, бомбардувальники Ту-22, Су-24, розвідувальні літаки, гелікоптери.

Та варто зазначити, що початки нашої військової авіації сягають ще періоду Визвольних змагань 1917-1921 років. В цей час формувалися авіазагони Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки.

Військово-повітряний флот УНР створено 13 грудня 1917 року. Командиром його було призначено військового льотчика, підполковника Віктора Павленка. На той час повітряний флот складався з авіаційних і повітроплавних частин.

На початок січня 1918 року у складі військової авіації УНР налічувалося 188 літаків різних типів і модифікацій. Переважно це були розвідники, бомбардувальники, винищувачі, учбові літаки французького, британського, російського, німецького виробництва. У Вінниці дислокувалася ескадра важких літаків “Ілля Муромець”, розробки відомого українського авіаконструктора Ігоря Сікорського. Повітроплавні частини налічували кілька десятків аеростатів. Вони застосовувалися для ведення розвідки та коригування артилерійського вогню.

Після проголошення незалежності українських земель, що були у складі Австро-Угорської імперії, та створення Західно-Української Народної Республіки, ця молода держава почала формувати свій військово-повітряний флот.

1 грудня 1918 року при Державному секретаріаті військових справ уряду ЗУНР було створено летунський відділ, який очолив поручник Українських Січових Стрільців Петро Франко (син видатного українського письменника Івана Франка). Основною базою військової авіації було обрано містечко Красне (тепер Золочівського району Львівської області), що було обумовлено його близькістю до м. Львова.

Літаки були різних моделей, переважно західноєвропейського виробництва, зокрема «Ллойд», «Ньюпор», «Фоккер», «Бранденбург», «Фарман», «LVG», «DVF», і ін. Велику допомогу у комплектуванні авіапарку Галицької армії надав гетьман Української Держави Павло Скоропадський, а пізніше також і Директорія УНР.

Важливим регіоном в структурі військово-повітряного флоту ЗУНР була Тернопільщина. Зокрема, в м. Тернополі була утворена технічна сотня під командуванням поручника В. Томенка у складі трьох старшин та 67 стрільців, яка займалася первинним ремонтом авіаційної техніки.

На початку травня 1919 року в Тернополі була сформована 3-тя авіаційна сотня в складі 5-ти літаків. В її завдання входили як бойові вильоти так і кур’єрські, пов’язані з місіями в інтересах УГА чи керівництва ЗУНР.

Під час боїв з поляками 1-а та 2-га авіаційні сотні були розташовані у с. Гермаківка Борщівського повіту, які на початку Чортківського наступу УГА, 6 червня були перебазовані до м. Теребовлі, де 1-а сотня стала розвідувальною а 2-га винищувальною. На той час тут базувалося дев’ять літаків – п’ять розвідувальних і чотири винищувачі, були також облаштовані ремонтні майстерні і склади.

У середині червня 1919 року в с. Озеряни Борщівського повіту, дислокувалася в повному складі повітроплавна сотня укомплектована аеростатами. Нетривалий період авіація перебувала в с. Озерна на Зборівщині, та Велика Березовиця неподалік Тернополя.

Після провалу Чортківської офензиви останнім місцем базування авіації УГА на території Галичини стало летовище у м. Гусятин на Збручі. Тут літаки знаходилися з кінця червня до середини липня 1919 року, після чого були перебазовані до м. Кам’янця-Подільського (теперішньої Хмельницької обл.).

Гідними продовжувачами традиції летунів Перших визвольних змагань є сучасні військові льотчики, які з першого дня активної фази російсько-української війни стали на захист нашої Державності, обороняючи Київ та інші міста України. Про їх подвиги та героїзм ходять легенди. Дехто з них не повернулися з бойових завдань .

 Серед таких героїв наш земляк з Підгаєччини капітан 299-ї бригади тактичної авіації імені генерала Василя Никифоріва, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї цієї бригади, кращий льотчик ударної авіації за підсумками 2021-го року, Герой України Олександр Корпан.

Він під час бойового вильоту 2 березня, ціною власного життя відвів свій палаючий літак від житлових будинків м. Старокостянтинів, врятувавши життя багатьох людей.

Володимир Пукач, завідувач відділу новітньої історії ТОКМ.