Виставка “День великого єднання”

 22 січня відзначається ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ (Указ Президента України від 21 січня 1993 р.).

В цей день 103 роки тому відбулося проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Дана подія стала однією з найбільш знакових в історії української державності. Саме для українського народу, який віками був розділений між іншими державами, ідея єднання і соборності була ключовою на всіх етапах національно-визвольної боротьби.

хто

В результаті буремних подій Першої світової війни і революції в Росії на території сучасної України утворилося дві самостійні держави: Українська Народна Республіка і Західно-Українська Республіка. Україна отримала історичний шанс об’єднати всі свої землі в єдину державу. 

Соборницькими ідеями особливо активно переймалися галицькі політики. Але однозначного підходу до цієї проблеми не було. 

Категорично за Злуку з УНР висловлювалися представники лівого спектру галицького політикуму: соціал-демократи, радикали, січові стрільці, студенство, націонал-демократи, розуміючи особливість моменту, ставилися до цього питання більш виважено і обережно. На їх думку, керівництво УНР, а це переважно соціал-демократи, соціалісти-федералісти, есери зосереджували свою діяльність в соцально-економічній площині.

 Націонал-демократи та ряд інших політиків надавали приорітет національним інтересам. Не змінилося їхнє ставлення до цієї проблеми і з приходом до влади в Україні гетьмана Павла Скоропацького.

З утворенням на бувших землях колишньої Австро-Угорської монархії Західно-Української Народної Республіки активізувався процес консолідації української нації, і почали здійснюватися реальні кроки по об’єднанню двох держав.

 Українська Національна Рада як представницький орган ЗУНР вже з перших днів листопада 1918 р. на своїх засіданнях в неймовірно складних умовах існування новоутвореної держави на передніі план висувала питання по організації і проведенню процедури об’єднання.

 1 грудня 1918 р. в м. Фастові, де тоді перебувала Директорія, представниками делегацій від обох держав був підписаний Передвступний договір про подальше об’єднання двох республік в одну державу.

3 січня 1919 р. Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові ратифікувала цей договір. До Києва було направлено делегацію галичан для урочистого проголошення цього історичного документу. Серед членів делегації був наш знаний краянин, політик і громадський діяч, невтомний борець за Українську державу Тимотей Старух (1860-1924). Багато років проживав у с. Золота Слобода колишнього Козівського району. Там він заснував «Просвіту», Народний Дім та проводив численні культурно-просвітницькі і патріотияні заходи. Він обирався депутатом австрійського парламенту і галицького сейму. Під час ЗУНР займав посаду комісара Бережан. 

Святкова церемонія проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР відбулася на Софіївському майдані в Києві 22 січня 1919 р. в 1-у річницю прийняття ІV Універсалу Української Центральної Ради про повну незалежність УНР. Очевидці і учасники з великим захопленням описують цю воїстино тріумфальну подію.

 На Софіївському майдані – людське море, розмаїття національних прапорів, радісні вигуки «Слава», урочистий молебень, військовий парад – все це відбувалося того сонячного зимового дня, який увійшов в історію як День Великого єднання. 

Урочини розпочалися о 12 годині. Л. Цегельський – державний секретар зовнішніх справ в уряді ЗУНР передав В.Винниченку – голові Директорії УНР грамоту Української Наіцональної Ради про ЗЛУКУ ЗУНР і УНР. У виступі В. Винниченка, зокрема, говорилося про те, що здійснилася віковічна мрія наших батьків і дідів, які боролися за єдину Українську державу. 

Член Директорії – Ф. Швець зачитав Декларацію Директорії УНР про Злуку УНР і ЗУНР. 

23 січня 1919 р. розпочав роботу Трудовий конгрес України – виборний представницький орган. 

Делегати одноголосно затвердили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Він набрав чинності як Закон. ЗУНР стала називатися ЗОУНР (Західна область УНР). Тимотей Старух став одним із співголів Трудового конгресу. Відбулося, по, суті, політично-правове об’єднання України. 

Але, на жаль, Злука виявилася не тривкою. Історична доля розпорядилася інакше. Численні вороги, конфлікти, політичні непорозуміння, зовнішні чинники – всі ці фактори негативно впливали на Українську державу і її розвиток. Ідею Соборноті в тих умовах реалізувати не вдалося.

В Тернопільському обласному краєзнавчому музеї дана тема знайшла відображення в постійній експозиції та в щорічних виставках. До 103-ої річниці проголошення Акту Злуки підготовлено виставку під назвою «Історичний крок до єднання і соборності». Експонуються фотодокументальні матеріали про святкування з нагоди Злуки в Києві, Коломиї, Калуші. 

В музейних фондах знаходяться унікальні запрошення, адресовані Марії і Якиму Яремі, на урочини до 20-річчя Акту Злуки УНР і ЗУНР, які проходили в салі Міщанського братства в Тернополі в 1939 р. 

Цій темі присвячено багато наукових досліджень та спогадів сучасників, які також представлені на виставці. 

В 1990 р. вперше в Україні відбувся історичний Ланцюг Злуки від Львова до Києва з нагоди 71-ої річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Матеріали про цю акцію знаходятьсяя на виставці. 

Привертає увагу синьо-жовтий прапорець, які тримали в руках учасники Ланцюга.  

Експозиція і виставка супроводжується тематичною екскурсією про цей героїчний і водночас складний і неоднозначний період нашої історії.

Запрошуємо всіх до музею оглянути виставку. 

Любов Катеринюк – завідувачка сектора відділу новітньої історії.