Виставка “Непохитний борець за Українську Державу”

19 січня минає 110 років від дня народження незламного борця за волю й добро України, політичного та військового діяча, голови Організації Українських Націоналістів (б), президента Антибільшовицького блоку народів голови Українського Державного Правління Української держави 1941 року – Ярослава Стецька.
Народився в 1912 році в селі Великий Глибочок біля Тернополя в сім’ї отця Семена та Теодозії з Чубатих. Ярослав був другою дитиною. На час його народження подружжя Стецьків уже виховувало сина Омеляна. З часом у родині народилася молодша донька Оксана.
У 1929 році з відзнакою закінчив Тернопільську українську гімназію. З 1929 по 1934 рік студіював право й філософію у Краківському та Львівському університетах. 30 червня 1941 році в окупованому німцями Львові на зборах, скликаних членами ОУН(б), проголошено створення Української держави та сформовано її уряд – Українське Державне Правління, який очолив Ярослав Стецько. У 1942-1944 роках перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував Антибільшовицьким Блоком Народів (АБН), був головою Проводу ОУН. Помер у 1986 році в Мюнхені (Німеччина), де й похований.

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї діє виставка «Непохитний борець за Українську Державу», присвячена 110-річчю від дня народження Ярослава Стецька, сформована з фондової збірки. Серед цікавих речей, що експонуються у вітринах – привертає увагу праця під назвою «30 червня 1941. Проголошення відновлення державности України». Нерідко, в українській історії, постать Ярослава Стецька пов’язують саме з цією подією. Дана книга містить інформацію про тривалу підготовку та нелегкі умови проголошення та далекосяжну мету Акту, долю його творців і оборонців. Книга Ярослава Стецька має надзвичайно велику наукову та історико-культурну цінність. Вперше вона вийшла в Канаді, ще в 1967 році. Це перше видання, яке є збірником, адже тут зібрано, не лише спогади та роздуми Ярослава Стецька, але й ряд статей, багатьох інших провідних діячів, таких як Петро Мірчук, Дмитро Донцов, Степан Галамай, Юрія Тис та багатьох інших.
Перебуваючи за межами України, наші співвітчизники намагалися зберегти свої традиції, звичаї, обряди святкування. Це знайшло своє відображення і у вітальних листівках, де поєднувалися елементи національної культури з релігійними мотивами. Вони були особливими, адже містили особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук. Постійно наголошував на важливості дотримання традицій та глибокої віри в Бога і Ярослав Семенович Стецько, який значну частину свого життя прожив далеко від рідної домівки. Серед численних матеріалів виставки, особливу увагу привертає вітальна різдвяна листівка. Вона адресована подружжю Леників з Мюнхена від Ярослава та Слави Стецьків. На лицевій стороні – репродукована ікона Вишгородської Матері Божої з ХІ століття. На розвороті друкований текст та рукописна дописка – «Дорогих Леників. З Різдвом Христовим і Новим Роком. Сердечно вітають Ярослав Слава Стецьки. 1969».
Ярослав Стецько залишив нам велику ідейно-теоретичну спадщину. Хоч його твори були написані багато років тому, але вони й досі актуальні, бо дають
відповідь на важливі питання сьогодення. Основні з них опубліковані в двотомнику «Українська визвольна концепція», який представлено на виставці.
У вітринах представлено багато цікавих оригінальних матеріалів з фондів музею, які можна оглянути в експозиції нової та новітньої історії.

Завідувачка сектору
відділу нової та новітньої історії
Наталія Українець.