Із витоків створення НТШ до сучасного вшанування членів Товариства, уродженців Тернопільщини

У далекому 1873 році у Львові було засноване Літературне товариство ім. Шевченка. Ініціаторами утворення цієї організації була група активних діячів і меценатів Наддніпрянщини та Галичини у відповідь на постійні утиски рідної мови, науки та культури з боку двох імперій, до яких входили українські землі.

Об’єктивні передумови для виникнення Товариства в столиці Галичини створював стимульований Шевченковою духовною спадщиною поступ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ за обставин заборон українського розвитку на теренах деспотичної росії та більш ліберальне ставлення до українства в Австро-Угорській імперії.

Задумане як ОСЕРЕДОК РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ та ЛІТЕРАТУРИ, товариство поступово перебирало на себе роль лідера у формуванні української науки, перетворювалося на першу новітню українську академію наук. Переломним для Товариства був 1892 рік, коли воно за новим статутом трансформувалося в Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ). НТШ вийшло за межі гуманітарних векторів та поділилося на три секції:

Філологічну,

Історично-філософічну та

Математично-природописно-лікарську. Товариство започаткувало низку україномовних періодичних видань з різних галузей знань.

Серед членів НТШ, які своєю потужною творчою працею збагатили всесвітню культуру та науку, було чимало вчених — УРОДЖЕНЦІВ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ й тих, які певний період часу перебували в нашому краї. Невипадково, що з його 14-ти очільників-видатних науковців, 6-ро із них — уродженці нашої області.

Зокрема, з іменем Олександра Барвінського повʼязане реформування Товариства ім. Шевченка з літературного у наукове, його він очолював з 1893 по 1897 р. Яскраві події перших загальних зборів НТШ висвітлюються у спогадах Олександра, де він виголосив свою патріотичну промову.

У ній вказано, що

«двадцять літ вже минає, як в серцях гарячих патріотів України-Руси зродилась гадка оснувати тут літературний кіш, літературне товариство для безпечного розвитку українсько-руського письменства, і наіменувати єго іменем того, хто зробив голосним українсько-руське слово в цивілізованім світі – «Товариство імені Шевченка».

Згадав Барвінський усіх членів Товариства «котрі своїми щедрими дарами і щирими трудами допомогли станути нашому товариству на теперішнім ступені розвитку». Доказав необхідність перетворення його в наукову інституцію

«Наспіла тепер пора підняти нашу мову до научної поваги, перепровадити її через строгу науку і на високостях науки виставити наше національне знамя. Новий статут дає нам право зробити наше товариство науковим. Не падаймо духом, що до такого великого діла приступаємо з слабими силами. Всякий бо почин трудний, всяке велике діло повстає з малого. Тому ж сміло і бодро приступаймо до сего діла!»

Віра Олександра у єднання українських наукових сил в НТШ – сповнилась . З плином часу воно переросло в потужну націо- та державотворчу організацію, члени якої у своїх наукових працях довели окремішність української мови, історії та етносу й заклали теоретичне підґрунтя для утвердження українців як державної нації.

У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї експонується виставка «НТШ – ФУНДАМЕНТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ», приурочена до ювілейної дати з часу заснування Товариства.

На ній представлені РІДКІСНІ ДОКУМЕНТИ – запрошення та програми на наукові сесії та засідання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові адресовані нашим землякам:

Ігорю Гереті – археологу, краєзнавцю, громадсько-політичному діячу, ініціатору створення і голові Тернопільського осередку НТШ, що виникло у 1997 р.;

Григорію Возняку – кандидату педагогічних наук, доценту, автору шкільних підручників з математики, дійсному члену Тернопільського осередку НТШ з 2011 р.;

Ігорю Скочилясу – джерелознавцю і археографу, доктору історичних наук, професору, голові Історичної комісії і члену Президії НТШ (2008–2011 рр.);

Венедикту Лавренюку – директору Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1976-2003 рр.);

Михайлу Андрейчину – голові Тернопільського осередку НТШ, доктору медичних наук, професору, академіку Національної академії медичних наук України.

Привертають увагу рідкісні матеріали, зокрема рукописний лист Володимира Гнатюка (дійсного члена НТШ з 1896 р.) невідомій особі, написаний під грифом НТШ, датований 1900 роком; поштова листівка від Никифора Садовського (члена НТШ з 1922 р.) до сестри Стефи у Відень.

Найвагомішим здобутком Товариства є активна видавнича діяльність, вона включає випуск численних серійних видань, зокрема на виставці можна ознайомитись із збірниками праць Тернопільського осередку НТШ, ґрунтовними дослідженнями про видатних діячів Товариства (В. Гнатюка, І. Пулюя, І.Горбачевського та відомих математиків з Тернопільщини), окремими томами «Записок НТШ», «Вісника НТШ»(Інформаційного видання Світової Ради НТШ). На сторінках видань збереглися свідчення про попередніх власників книжок, присутні дарчі написи та штампи – Г. Возняка, М.Андрейчина, Б. Головина.

Цінними є видання статтей і матеріалів НТШ під редакцією Олега Купчинського – відомого історика-архівіста і філолога, уродженця с. Сороцьке Теребовлянського району (нині – Тернопільського), окремі примірники представлені на виставці.

Доповнюють виставку фотоматеріали, на яких зображено: Богдана Головина, котрий вручає Богдану Мельничуку квиток члена НТШ та професора Романа Гром’яка в президії наукової конференції в НТШ у Нью-Йорку.

Родзинкою виставки є фоторепродукція пам’ятного знаку, встановленого нещодавно у Тернополі та фотоколажі із дійсними членами НТШ – уродженцями Тернопільщини, які здійснили вагомий внесок у становлення і розвиток науки.

Усі охочі мають змогу ознайомитися з рідкісними експонатами присвяченій науковій діяльності НТШ на виставці, розгорнутій у фойє Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Ірина Лисак, старша наукова співробітниця відділу науково-просвітницької роботи ТОКМ