Виставка «Безсмертя козацького роду»

Свято Покрови та День Українського козацтва 14 жовтня український народ здавна відзначав свято Покрови Пресвятої Богородиці, яке було встановлено на честь події 910 року, що відбулася у столиці Візантійської імперії Константинополі під час осади міста арабами (сарацинами). Тоді у Влахернському храмі під час всеношної юродиві Андрій та Епіфаній побачили у повітрі Матір Божу з багатьма святими, яка простягла своє біле покривало (омофор) над присутніми на службі християнами із словами молитви про спасіння світу від бід і страждань. Саме з того часу ідея покровительства Богородиці є суттю даного свята, тому в цей день віруючі звертаються до Діви Марії зі словами: «Молимо, накрий нас своїм чесним покровом і заступи від усякого зла…».

Указом Президента України від 1999 року 14 жовтня було встановлено Днем Українського козацтва. Це свято прославляє заслуги козацтва в утвердженні української державності.

Знаменно, що саме у цей день запорожці проводили загальновійськову раду, на якій переобирали кошового отамана і старшину. На Запоріжжі була церква Святої Покрови і оскільки Пресвяту Богородицю вони вважали своєю заступницею і покровителькою, то у військові походи завжди брали ікону із її зображенням. Існує переказ, що після зруйнування Січі російською імператрицею Катериною ІІ, деяка частина козаків пішла за Дунай під протекцію турецького султана, взявши із собою образ Богородиці із цього храму.

Особливе пошанування Покрову Богородиці збереглося і в часи Гетьманщини (ХVI – XVIII ст.), коли зародився новий тип архітектури – «козацьке бароко». Тоді ж виникає новий тип ікони – «Козацька Покрова», на якій під покровом-омофором Богородиці іконописці розміщували українських ієрархів, гетьманів, старшину та козаків.

У ХХ ст. традицію пошанування Покрови, як опікунки українського війська, перейняла Українська повстанська армія і тому 14 жовтня 1942 року вважається днем її утворення. Сучасне військо України, наслідуючи традиції попередніх епох, теж відзначає у цей день свято захисника Вітчизни.

Тернопільський обласний краєзнавчий музей долучається до вшанування пам’яті славних козаків і презентує виставку «Безсмертя козацького роду». На ній представлені речові матеріали із різних фондових груп. Деякі із них були «свідками» козацької боротьби за волю, інші використовувались у тогочасному повсякденному житті.

Серед виставлених напоказ раритетів особливу увагу привертає двобічний феретрон «Покрова»/«Святий Миколай», виготовлений майстром Н. Горачем у 1776 році. На дерев’яній основі автором намальовано дві ікони, на одній з яких ми бачимо, що під омофором Матері Божої з правої сторони зображені король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ і королевич Владислав. Зліва – усі вищі чини української православної церкви даного періоду. Цей унікальний експонат потрапив до музейної збірки у 1986 році, протягом 1990-91 років перебував у Києві на реставрації і після оновлення виставлений для огляду у залі стародавньої історії.

Окрема вітрина виділена для предметів, знайдених під час археологічних експедицій, що неодноразово проводились науковими працівниками ТОКМ на території нашого краю. Зокрема, експонуються оригінальні прикраси до кінської збруї, кулі свинцеві, залізні вудила, кресало та ін. Також зацікавлять відвідувачів різноманітні глиняні люльки ХVII – XIX століть, оскільки вони були для козаків не просто вжитковими речами, а й своєрідними талісманами. Доповнює давні експонати сучасна копія загальновідомої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану», яка відображає дух епохи завдяки достовірній передачі художником козацького одягу та зброї. На виставці також представлені деякі видання сучасних українських дослідників Козаччини, листівки і плакати на дану тематику.

Наукові працівники ТОКМ Оксана Зборівська та Віра Шумська