Главная / Виставки / Виставка "ХРЕЩЕННЯ РУСІ у 988 році" (до 1034-річчя прийняття християнства)

Виставка “ХРЕЩЕННЯ РУСІ у 988 році” (до 1034-річчя прийняття християнства)

Згадки про перших християн-русів відносяться до 40-х років Х ст. Зокрема, серед охоронців візантійського імператора Костянтина VII Багрянородного були присутні і руси-християни. 

У договорі київського князя Ігоря з Візантією 944 року також згадуються серед русів християни, які представляли як дружинників князя, так і купців, хоча і сам князь і переважна більшість знаті були язичниками. Київська княгиня Ольга під час перебування у Константинополі була охрещена самим візантійським імператором Костянтином VII Багрянородним. Про існування християн серед русів є згадка і в буллі римського папи Іоанна ХІІІ від 967 року. Таким чином, можна стверджувати, що ще до офіційного прийняття християнства на Русі князем Володимиром Святославичем християнське віровчення пустило коріння серед частини правлячої верхівки русів.

Більшість дослідників вбачає основну причину введення християнства на Русі в тому, що старі слов’янські вірування, маючи в своїй основі обожнювання сил природи та віру в духів, вже не відповідали новій державній структурі – одноособовому правлінню Великого київського князя. Володимир і його найближче оточення, провівши всебічну оцінку різних релігійних вірувань, обрали християнство візантійського обряду, оскільки їм імпонувала ідея божественної влади правителя. 

Вдала зовнішня і внутрішня політика князя Володимира сприймалася і підтримувалася суспільством. Ймовірно, князь користувався популярністю і підтримкою як правлячої верхівки, так і городян.

Процес введення християнства проходив поетапно. Спочатку відбувся погром язичницьких капищ у Києві. Найбільшому поруганню була піддана дерев’яна статуя бога Перуна – одного з наймогутніших у слов’янській міфології. Його прив’язали до хвоста коня і протягли вниз по Боричевому узвозу одночасно 12 чоловік, били його залізними палицями та згодом жбурнули у Дніпро. Далі спеціально призначені люди повинні були його киями відштовхувати від берега, доки він не пропливе кордон Русі зі степом. 

Згідно давніх джерел достеменно не відомо, де відбулося перше хрещення киян. Згідно з «Повістю временних літ» і різних літописів, киян хрестили у Дніпрі, а у «Житії Владимира …» вказано, що хрещення відбулося у Почайні. Річка Почайна – притока Дніпра, саме в ній, на думку окремих дослідників, і хрестили киян. Це відбулося у кінці липня або на початку серпня 988 року. Тим не менше, частина мешканців столиці Русі відмовилася полишити релігію своїх батьків і дідів. Вони вимушені були покинути Київ. Як для частини киян, так і для більшості слов’янського населення Русі прийняття князем та його оточенням нової релігії залишилося незрозумілим.     

За часів правління князя Володимира послідовно змінилося три митрополити: Михаіл (990–992 рр.), Леонтій (902–1007 рр.) та Іоанн (1007–1015 рр.).

У Новгороді до офіційного прийняття християнства вже проживала християнська община у Наревському кінці міста, поблизу церкви Преображення. У місто був призначений архієпископ Аким Корсунянин, який і прибув у Новгород у 989 році разом з християнськими священиками. Архієпископ наказав «требища раздрушити, и Перуна посече, и повеле волочи Волховомъ». І як зазначено у Новгородському літописі, «и бысть радость всюду». 

Аналіз різноманітних джерел переконує, що запровадження християнства на Русі не слід розглядати як одноразову дію. Це був тривалий і складний процес, який розпочався задовго до князювання Володимира і тривав після його смерті. Прийняття християнства сприяло розвитку духовності, ознайомлення з досягненнями культури інших європейських народів, а через зближення з Візантією – з античною спадщиною. Були збудовані церквах, а згодом і монастирі, в яких монахи започаткували скрипторії, в яких велися щорічні записи подій, перекладалися релігійні книги. Також при храмах було започатковане навчання дітей. 

У зв’язку зі святкуванням 1034-річчя прийняття християнства на теренах Русі, в експозиції середньовічної історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею підготовлена виставка, присвячена християнським старожитностям ХІ–ХІІІ ст., які походять з Тернопільщини. Серед них різні бронзові хрести-енколпіони, кам’яні і бурштинові натільні хрестики, бронзові іконки, кам’яні ливарні формочки для виготовлення хрестиків з Теребовлі та інші експонати. 

Гаврилюк Олег – історик, завідуючий відділом стародавньої історії ТОКМ

Рекомендуємо

Пам’ятаємо…

До Дня захисників і захисниць України у відділі нової та новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею відкрилася фотодокументальна ...

Нові надходження

Сьогодні, 13 липня, відбулося засідання фондово-закупівельної комісії музею. На постійне збереження прийнято 277 предмети, які представляють наукову, ...

Музейна «складова» пошанування…

«Складовою» відзначення 145-річчя від народження української оперної співачки світової слави Соломії Крушельницької постало відвідання тематичного ...