Главная / Виставки / Виставка "ІСТОРИЧНИЙ КРОК ЄДНАННЯ І СОБОРНОСТІ"

Виставка “ІСТОРИЧНИЙ КРОК ЄДНАННЯ І СОБОРНОСТІ”

 День 22 січня 1919 року в літописі української історії засяяв ще однією золотою сторінкою. 104 роки тому був прийнятий вікопомний документ – Акт Злуки УНР і ЗУНР. Вперше за довгі віки з’єдналися «воєдино і навіки» всі етнічні українські землі. Це був воістину історичний тріумф, який мав неоціненне значення для майбутнього України.

Ідея соборності досить активно обговорювалася саме серед галицьких політиків. Ще до створення ЗУНР Є. Петрушевич, голова української парламентської репрезентації в австрійському парламенті, майбутній Президент ЗУНР, заявляв: «Український нарід в Австрії мусить стратити послідну надію на лучшу будучину в сій державі. І на сей случай вже нині рекламуємо для себе нічого інше як священне для кожного народу право на злучення всіх українських земель в одну українську независиму державу і домагаємось прилучення всіх українських земель Австро-Угорської монархії в сім також українських земель, положених Угорщині, до Української держави».

   

19 жовтня 1918 р. під час Установчих Зборів (Конституанти), де вирішувалося питання про створення держави на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії, лідер соціал-демократів М. Ганкевич заявив, що одним з першочергових завдань нової української влади є здійснення кроків по злученню з УНР.

Такі пропозиції на початках не всіма сприймалися однозначно, була певна настороженість. Однак Українська Національна Рада (найвищий орган влади ЗУНР) вже з перших днів існування молодої держави розпочала послідовно працювати в даному напрямку. Новоутвореній державі потрібна була допомога: економічна, фінансова, військова.

3 листопада 1918 р. перша делегація галицьких діячів виїхала до Києва для зустрічі з гетьманом П.Скоропадським. Він радо прийняв галичан, пообіцяв значну допомогу і підтримку. Але влада Скоропадського добігала кінця. Більш тісні контакти керівництво ЗУНР налагодило з Директорією, яка позитивно сприйняла ідею об’єднання двох держав.

В кінці листопада 1918 р. друга делегація ЗУНР виїхала на перемовини з членами Директорії. В Фастові відбулася зустріч, результатом якої стало підписання Переднаступного договору про злуку УНР і ЗУНР. Це був історичної ваги документ, оскільки в ньому були означені основні політичні параметри, умови і принципи майбутнього Акту Злуки. 3 січня 1919 року цей документ був одноголосно ухвалений на засіданні Української Національної Ради в м. Станіславові.

Розпочався процес підготовки до масштабних урочин з нагоди проголошення Акту Злуки. Делегація галичан відправилась до Києва. 20 січня члени делегації передали Директорії вірчу грамоту Української Національної Ради про об’єднання УНР і ЗУНР. З цього приводу голова Директорії В. Винниченко сказав: «Ми візьмемо у вас, браття галичани, європеїзм, дисципліну і аналіз. І тоді вийде з нас добра нація».

Урочиста церемонія відбувалася 22 січня 1919 р. в Києві на Софіївському майдані в першу річницю прийняття IV Універсалу Української Центральної Ради. Такої величавості і помпезності, такого велелюддя і розмаїття національних кольорів і символіки українська історія досі не знала.

Від делегації ЗУНР виступили Лев Бачинський і Лонгин Цегельський. Як голова Директорії УНР виступив В. Винниченко. Член Директорії Федір Швець зачитав Універсал Директорії від 22.01.1919 р. про Злуку УНР і ЗУНР.

Софіївська площа вирувала нестримними емоціями і радісним піднесенням. Ось як про це писав у своїх спогадах Л. Цегельський – відомий політичний діяч, юрист, дипломат, державний секретар зовнішніх справ в уряді ЗУНР – Державному секретаріаті: «З грудей тисяч, що стояли довкола, виривалося, оглушаючи, Слава!. Слава Україні!. Слава галичанам!. Отсе «Слава» покотилося дальше і дальше аж до краю площі. Було це, як море в бурю, щось могутнє і незабутнє».

 

Цей яскравий зимовий день увібрав у себе всю силу віковічного прагнення українського народу до єдності.

«На наших очах, – писав Я. Олесницький, – здійснювалося те, про що недавно ще хіба тільки можна було мріяти в найсміливіших думках».

На жаль, об’єднана держава проіснувала недовго. Через зовнішні і внутрішні обставини вона опинилася в смертельній небезпеці.

Але цей славний епізод ніколи не зникне з історичної пам’яті нашого народу. Ця пам’ять особливо потрібна в теперішній час, коли Україна воює і захищає свою єдність і територіальну цілісність.

В Тернопільському обласному краєзнавчому музеї створено виставку до 104-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. На ній представлені експонати, які відображають події понад сторічної давності. Фотодокументальні матеріали висвітлюють процес підготовки до прийняття Акту Злуки. У вітринах можна побачити світлини членів делегації ЗУНР, яка виїхала до Києва на святкові урочини.

Особливо привертають увагу матеріали про Тимотея Старуха – нашого славного краянина, невтомного борця за волю України, який був в складі делегації. 23 січня 1919 р. Т. Старух був обраний співголовою Трудового конгресу України від ЗОУНР.

Експонується періодика, наукові видання, листівки, запрошення на святкові заходи з нагоди Дня Соборності.

22.01.1990 р. вперше в Україні відбувся символічний Ланцюг Злуки між Києвом і Львовом з нагоди 71-ї річниці Акту Злуки УНР і ЗУНР.

Серед експонатів виставки вражають світлини про ту подію та синьо-жовтий прапорець, один з тих, які тримали в руках учасники ланцюга. Він належав відомому тернополянину Ігорю Гереті.

Запрошуємо відвідати виставку в знак пам’яті і любові до нашої історії.

Любов Катеринюк, зав. сектора нової та новітньої історії ТОКМ

Рекомендуємо

Століттю «кузні» книгодруків…

Упродовж тисячоліть, неміліючи, Славута-Дніпро плине водами у світи. Протягом століття видання «Дніпро» наповнює душі вибагливого читача соковитістю ...

Незалежності України – 30!

24 серпня Україна відзначатиме 30-у річницю Незалежності . Запрошуємо вас розпочати святкування цієї визначної дати у музеї  – місці, де ...

У музеї відбулося засідання правління Тернопільської обласної організації НСКУ

  Сьогодні, у приміщенні Тернопільського обласного краєзнавчого музею, відбулося засідання правління Тернопільської обласної організації Національної ...