РУШНИК супроводжує людину протягом усього життя, і в радості, і в горі. Він завжди був символом гостинності – на ньому підносили дорогим гостям хліб-сіль, використовували як один з найважливіших атрибутів весільного обряду.
Особливо значну роль відігравав рушник у пошановуванні образів Ісуса Христа та Божої Матері.
Рушники – це відбиття культурної пам’яті народу, окрім культурного змісту вони мали символічне значення. Тепер рушники продовжують життя в сучасних обрядах.
Для того, щоб вшанувати одвічний символ українського народу з нагоди Дня соборності України в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрито виставку «Вишиті обереги єднання».
До експозиції увійшло майже 20 робіт, які мають потужне оберегове значення – вишиті рушники народних майстринь з різних областей України та авторські ляльки-мотанки Галини Китай (м.Тернопіль).
Пошану до українського рушника передають з покоління в покоління у всіх регіонах України. Їх вишивали і вишивають як на півночі, так і на півдні, як на заході, так і на сході. Завдяки вишитому рушникові вдається передавати традиції українського народу. Вони є своєрідним елементами єднання українців і дозволяють об’єднати людей незалежно від віросповідання, політичних уподобань, віку.
Ляльки-мотанки – давні родинні обереги українців. Вони уособлюють собою єднання сімейних зв’язків поколінь.
Орнаменти рушників та одяг ляльок-мотанок переважно мають оберегове значення, адже такі вироби покликані охороняти життя людини від лиха. Майстрині часто застосовували у візерунках старовинні символи та знаки:
сварга — духовна сила,
хрест — непохитна віра,
безкінечник — неперервність буття,
восьмикутна зірка — символ Богородиці,
дерево життя – слугує уособленням єдності світобудови тощо.
Кожен такий вишитий рушник, немов святий омофор, створений для нашого захисту з любові та непохитної віри. Кожна лялька, ніби захисний щит для душі й тіла.
Особливо сьогодні, під час страшної війни, такі речі стають важливими для кожного українця.
Співробітники відділу фондів
