Виставка “Крути – вірність, що міцніша понад смерть!”

 Початком нової доби в історії України, нашої національно-визвольної революції став бій під Крутами 29 січня 1918 року. Там, у нерівній боротьбі з ворожою більшовицькою навалою загинули курсанти, студенти та учні київських гімназій, цвіт української національно-патріотичної молоді.

На вшанування пам’яті юних лицарів України, в обласному краєзнавчому музеї щорічно проводяться цикли лекцій, бесід, тематичні екскурсії, демонструються виставки.

 Цьогоріч на виставці представлені нові дослідження, спогади учасників бою, документи, публікації. 

Центральне місце серед експонатів займає земля з крутянського поля у розірваній гільзі від снаряда періоду Першої світової війни як свідок кривавої трагедії.

Увагу відвідувачів привертає військова карта, на якій позначено село і станція Крути та схема бою під Крутами, складена сотником С.Горячком.

Одним з найгрунтовніших видань на тему крутянського бою є книга, яку упорядкував Іван Ільєнко «Герої Крут. Лицарський подвиг юних українців 29 січня 1918 р.» (Дрогобич, 1995). У ній подано спогади учасників бою, дослідження причин трагедії, виступи під час перепоховання тіл загиблих, а також художні твори, присвячені юним лицарям. У цьому збірнику автор вперше інформує про те, як зберігали пам’ять про Крути в Галичині в 1920-1930-ті роки, в той час, як на окупованій більшовиками Україні ця тема була під забороною. Подвиг українських юнаків перетворився в легенду, яку проповідували в церквах, з трибун на зборах, урочистих академіях, святах в кожному місті, читальні «Просвіти», сільському народному домі.  

Історію славної Київської другої української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства подає С. Білокінь у дослідженні «Про крутян-гімназистів» (Альманах УНС, 1999р.). Вона була заснована в серпні 1917 р. і проіснувала всього кілька років. Збереглися цінні документи – протоколи педагогічної ради цієї гімназії, де є повний перелік учнів, які навчалися і які загинули під Крутами. Звертає увагу та обставина, що серед крутян було багато вихідців із Галичини. 

Цікавою є публікація І.Ткаченка «Крути – зоря нової доби» (Слово «Просвіти». 2004, 29.1), яка проливає світло на походження одного з найвідоміших крутян-галичанина, гімназиста УП класу гімназії Григорія Піпського. Коли 28 юнаків потрапили в полон до ворога, їх довго та жорстоко катували, а вранці поставили в ряд для страти. Наближалася страшна хвилина розстрілу. І раптом Григорій повним голосом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна». Ще про одного галичанина, нашого земляка із Ласковець на Теребовлянщині Апостола Стефана згадує М. Ониськів у документальній поемі «Ласківці» (Тернопіль, 2003 р.).   

На виставці експонується збірка історій доби визвольних змагань відомого дослідника Романа Коваля «За волю і честь» (Київ, 2005 р.), в якій автор аналізує діяльність Центральної Ради напередодні та під час наступу більшовиків на Україну, критично оцінює відношення керівництва до створення регулярної армії для оборони держави.

Серед експонатів виставки – марки із серії «Підпільна пошта України», видані в США у 1958 році до 40-х роковин крутянської битви, фото святкової академії на честь 50-ліття бою під Крутами у Берліні 1941 року, запрошення, буклети, публікації у пресі, тощо.

Старша наукова співробітниця відділу нової та новітньої історії Любов Левенець.

Запрошуємо переглянути відео “Герої Крут – Герої України”, приурочене трагічним подіям під Крутами. Оригінальне відео знаходьте у Ютубі: https://youtu.be/0N_W4U4JhCY