100 років від дня народження
Петра Ластівки (старшого)
– українського актора театру та кіно, драматурга, який народився 5 липня 1922 року у с. Савинці Київської області. Називав себе актором-гладіатором, що осідлав трьох Пегасів: сцену, драматургію та поезію. Заслужений артист УРСР (1972), народний артист УРСР (1980).
На життєвому шляху Петра Трохимовича були суворі випробовування: раннє сирітство, голодомор, війна. Та ніщо не зламало мрії стати актором.
Бажання служити театрові передалося від батьків, а оберегом його мистецької долі став корифей української сцени Амвросій Бучма. Закінчив школу кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів (1949, сьогодні кіностудія ім. О. Довженка).
Виконавець 100 ролей на сцені театру.
Брав участь у таких спектаклях: Петро («Наталка Полтавка» І.Котляревського), Мельниченко («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Кравчина («Незабутнє» О. Довженка), Лопата («Земля» О. Кобилянської), Крячко («Дикий Ангел» О. Коломійця), Василь («Циганка Аза» М. Старицького). Знявся у кінофільмах: «Третій удар» (1948), «Чортова дюжина» (1970), «Вершники» (1972) та ін.
Автор п’єс: «Міль» (1953), «За волю Карпат» (1955), «Дівчина з Десни»(1959), «Обличчям до сонця» (1968), «Роман Міжгір’я» (1972).
Петро Ластівка прожив довге та складне життя і помер від вогню… – трагічно загинув 18 грудня 2018 року у місті Тернополі. Похований на міському кладовищі у с. Підгороднє, неподалік Тернополя.
До 100 річчя від дня народження видатного актора відкрито
Виставка «На меридіанах творчості». Основа виставки – світлини сценічних образів актора, програми театральних вистав.
Співробітники відділу фондів Лариса Лучків, Світлана Ковальчук.