4 квітня 2017 року відбулася творча зустріч «Подих українства зі Словаччини» із головою Спілки українських письменників Словаччини Іваном Яцканином ...
22 січня відзначається ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ (Указ Президента України від 21 січня 1993 р.).
В цей день 103 роки тому відбулося проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Дана подія стала однією з найбільш знакових в історії української державності. Саме для українського народу, який віками був розділений між іншими державами, ідея єднання і соборності була ключовою на всіх етапах національно-визвольної боротьби.
хто
В результаті буремних подій Першої світової війни і революції в Росії на території сучасної України утворилося дві самостійні держави: Українська Народна Республіка і Західно-Українська Республіка. Україна отримала історичний шанс об’єднати всі свої землі в єдину державу.
Соборницькими ідеями особливо активно переймалися галицькі політики. Але однозначного підходу до цієї проблеми не було.
Категорично за Злуку з УНР висловлювалися представники лівого спектру галицького політикуму: соціал-демократи, радикали, січові стрільці, студенство, націонал-демократи, розуміючи особливість моменту, ставилися до цього питання більш виважено і обережно. На їх думку, керівництво УНР, а це переважно соціал-демократи, соціалісти-федералісти, есери зосереджували свою діяльність в соцально-економічній площині.
Націонал-демократи та ряд інших політиків надавали приорітет національним інтересам. Не змінилося їхнє ставлення до цієї проблеми і з приходом до влади в Україні гетьмана Павла Скоропацького.
З утворенням на бувших землях колишньої Австро-Угорської монархії Західно-Української Народної Республіки активізувався процес консолідації української нації, і почали здійснюватися реальні кроки по об’єднанню двох держав.
Українська Національна Рада як представницький орган ЗУНР вже з перших днів листопада 1918 р. на своїх засіданнях в неймовірно складних умовах існування новоутвореної держави на передніі план висувала питання по організації і проведенню процедури об’єднання.
1 грудня 1918 р. в м. Фастові, де тоді перебувала Директорія, представниками делегацій від обох держав був підписаний Передвступний договір про подальше об’єднання двох республік в одну державу.
3 січня 1919 р. Українська Національна Рада ЗУНР у Станіславові ратифікувала цей договір. До Києва було направлено делегацію галичан для урочистого проголошення цього історичного документу. Серед членів делегації був наш знаний краянин, політик і громадський діяч, невтомний борець за Українську державу Тимотей Старух (1860-1924). Багато років проживав у с. Золота Слобода колишнього Козівського району. Там він заснував «Просвіту», Народний Дім та проводив численні культурно-просвітницькі і патріотияні заходи. Він обирався депутатом австрійського парламенту і галицького сейму. Під час ЗУНР займав посаду комісара Бережан.
Святкова церемонія проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР відбулася на Софіївському майдані в Києві 22 січня 1919 р. в 1-у річницю прийняття ІV Універсалу Української Центральної Ради про повну незалежність УНР. Очевидці і учасники з великим захопленням описують цю воїстино тріумфальну подію.
На Софіївському майдані – людське море, розмаїття національних прапорів, радісні вигуки «Слава», урочистий молебень, військовий парад – все це відбувалося того сонячного зимового дня, який увійшов в історію як День Великого єднання.
Урочини розпочалися о 12 годині. Л. Цегельський – державний секретар зовнішніх справ в уряді ЗУНР передав В.Винниченку – голові Директорії УНР грамоту Української Наіцональної Ради про ЗЛУКУ ЗУНР і УНР. У виступі В. Винниченка, зокрема, говорилося про те, що здійснилася віковічна мрія наших батьків і дідів, які боролися за єдину Українську державу.
Член Директорії – Ф. Швець зачитав Декларацію Директорії УНР про Злуку УНР і ЗУНР.
23 січня 1919 р. розпочав роботу Трудовий конгрес України – виборний представницький орган.
Делегати одноголосно затвердили Акт Злуки УНР і ЗУНР. Він набрав чинності як Закон. ЗУНР стала називатися ЗОУНР (Західна область УНР). Тимотей Старух став одним із співголів Трудового конгресу. Відбулося, по, суті, політично-правове об’єднання України.
Але, на жаль, Злука виявилася не тривкою. Історична доля розпорядилася інакше. Численні вороги, конфлікти, політичні непорозуміння, зовнішні чинники – всі ці фактори негативно впливали на Українську державу і її розвиток. Ідею Соборноті в тих умовах реалізувати не вдалося.
В Тернопільському обласному краєзнавчому музеї дана тема знайшла відображення в постійній експозиції та в щорічних виставках. До 103-ої річниці проголошення Акту Злуки підготовлено виставку під назвою «Історичний крок до єднання і соборності». Експонуються фотодокументальні матеріали про святкування з нагоди Злуки в Києві, Коломиї, Калуші.
В музейних фондах знаходяться унікальні запрошення, адресовані Марії і Якиму Яремі, на урочини до 20-річчя Акту Злуки УНР і ЗУНР, які проходили в салі Міщанського братства в Тернополі в 1939 р.
Цій темі присвячено багато наукових досліджень та спогадів сучасників, які також представлені на виставці.
В 1990 р. вперше в Україні відбувся історичний Ланцюг Злуки від Львова до Києва з нагоди 71-ої річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Матеріали про цю акцію знаходятьсяя на виставці.
Привертає увагу синьо-жовтий прапорець, які тримали в руках учасники Ланцюга.
Експозиція і виставка супроводжується тематичною екскурсією про цей героїчний і водночас складний і неоднозначний період нашої історії.
Запрошуємо всіх до музею оглянути виставку.
Любов Катеринюк – завідувачка сектора відділу новітньої історії.
Попередній запис
Наступний запис
4 квітня 2017 року відбулася творча зустріч «Подих українства зі Словаччини» із головою Спілки українських письменників Словаччини Іваном Яцканином ...
10 грудня 2014 року відбулася багатолюдна презентація філателістичної виставки “Нобелівська премія: українська проекція”. Зацікавлену аудиторію привітали: ...
Творчі метелики із синьо-жовтими та біло-червоними крильцями переносили дітки зі своїх сердець на скло… Сьогодні у Тернопільському обласному краєзнавчому ...