Главная / Наші публікації / Історія української хустки

Історія української хустки

7 грудня – Всесвітній День 🔻 УКРАЇНСЬКОЇ ХУСТКИ🔻.
👉 Це свято доволі молоде, його у 2019 році зініціювали Людмила Станіславенко (депутат Вінницької обласної ради, президент Міжнародного Клубу Успішних Жінок України) та громадські діячі з міста Вінниця. Ця ідея отримала велику підтримку в українській діаспорі і свято одразу набуло статусу Всесвітнього.
📢 Саме в День української хустки розповімо про цей головний убір, який з давніх-давен вважається оберегом та символом 🧕 української жіночності.
Головні убори виразно передають
🔸дух часу,
🔸традиції,
🔸уявлення й смаки людей,
🔸їхній соціальний стан.
Хустка – один із елементів традиційного одягу українців, що викликає чи не найбільше уваги, а заодно і суперечок. Спробуємо відповісти на кілька актуальних питань.
 Яка ж вона справжня українська хустка❓
Елементи народного вбрання, які були виготовлені з тканини ще у давні часи, матеріально не збереглися до наших днів. Сьогодні про давній український одяг, зокрема про головні убори, ми дізнаємося з східних, руських та візантійських рукописів і книг. А також для ознайомлення велике значення мають твори мистецтва: живопис, графіка, фрески та мозаїки – з детально виписаними зображеннями князів та близьких до них людей.
🔹 Так, у Псалтирі XI ст. представлено князя Ярополка Ізяславовича (1085 р.), його дружину та матір (Фото 1). На сторінках рукопису добре видно головний убір заміжніх жінок – НАМІТКУ («сестру» ху🔻стини). 🔹Також про даний головний убір згадується у староруській пам’ятці ХІ ст. «Ізборніку Святослава 1073 р.» (Фото 2).
Національна особливість давньої української хустки полягала у тому, що вона була📍 білого кольору. Підтвердження цього знаходимо у працях Гійома Левессара де Боплана, Федора Вовка, а також в описі шведського посла, який у 1657 році відвідував Б. Хмельницького тощо.
👉 Виготовлялися власноруч: від тканого полотна до вишивання. Колись хустки в Україні вишивалися вовняними, бавовняними та шовковими нитками. Здебільшого були червоні, сині, зелені, жовті та рожеві нитки. Орнамент на них був геометричний, а вже у ХVІІІ столітті увійшов у моду і рослинний. Вони були квадратної форми, різні за розмірами, часто із тороками. (Фото 3)
🔻 Чи правильно вважати хустину фабричного виробництва, яку привезли з Америки автентичною українською❓
Український етнолог Микола Шкрібляк зазначає, що перші хустки з рослинним орнаментом, були до нас завезені із Швейцарії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). Вчений припускає, що квіткові композиції, які представлені на хустках того часу, розроблялися художниками та майстрами з професійною європейською освітою. Цю швейцарську технологію виробництва копіювали багато країн, зокрема Польща, Румунія, Японія. Через високий попит на хустки у Японії відкривається бізнес по їх виготовленню.
📍Ми і до сьогодні чуємо вислів «американська хустка», але насправді вони до Америки не мають жодного відношення. То чому ж вони називаються «американським»? Бо їх передавали, відсилали в посилках, привозили із собою українці з діаспори як подарунок родичам в Україні. Висновки робіть самі…
🔻 А чи знали ви, що хустки носили не тільки жінки, а й дівчата та чоловіки❓
Насправді ☝️ хустка була ознакою не тільки жінок у шлюбі, її також носили незаміжні дівчата. Відмінність полягала у способі пов’язування. Зазвичай
🔸одруженні жінки пов’язували хустки поверх очіпка,
🔸а дівчата – без нього.
Жінки намагалися повністю сховати волосся, натомість дівчата його показували. Часто дівчата використовували додаткові елементи під хустку, а саме начільну пов’язку (надбрівник), ткану стрічку, квіти та віночок тощо.
🔹Окрім вишитих, вибійчаних хусток (Фото 4), ще побутували – шовкові хустки з «вибитими» квітами (якого кольору тло – такого і орнамент). Вони могли бути різних кольорів, якщо основа була з шовку, то самі квіти – матові. Виглядала така хустка особливо елегантно і вважалося, що традиція їхнього носіння пішла з міста, тому що вони нагадували шаль.
Саме такі шовкові хусточки з «вибитими» квітами носили не тільки молодиці, а також 🤨 парубки та чоловіки, вони закріплювали їх спеціальним мосяжним перснем чи кованим «кочілом» на шиї. По суті, такий спосіб носіння хустки у чоловічій одяговій традиції є прообразом краватки (Фото 5).
💗 Хустина в житті жінки відігравала велику роль, із нею пов’язано багато традицій, звичаїв та обрядів. Вона була найбажанішим подарунком і жінка берегла її, як зіницю ока. Сьогодні хустина – це необмежений простір для творчості. Була би фантазія…
Український народ має свою мову, історію, традиції. Цей багатющий скарб ми 🫶 повинні оберігати і передавати нашим дітям, внукам, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу і не перервати зв’язок поколінь. Надбані нашими предками цінності є найдорожчою скарбницею 🎁 духовної культури українського народу.
Оксана Гулик, завідувачка відділу науково-просвітницької роботи ТОКМ
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Рекомендуємо

Виставку «Науково-експозиційний спадок Сидонії Зелінської»

Запрошуємо відвідати виставку «Науково-експозиційний спадок Сидонії Зелінської» приурочену 95-річчю світлої пам’яті природодослідниці. На виставці ...

З ЮВІЛЕЄМ– Тернопільський обласний краєзнавчий музей!

День 13 квітня 1913 року відкрив майбутнє музейній справі на Тернопільщині.  110 років тому Подільський музей Товариства «Народна школа» став ...

ЗУПА, ЛАЗАНКА, МАРМОЛЯДА, КЛЮСКИ, пляцки, риж, КАЛЯФІОР, легуміна, ЦИНАМОН та багато інших чудернацьких слів можна знайти у надзвичайно цікавій книзі ...