День єднання

🤝 ДЕНЬ ЄДНАННЯ – зовсім молоде свято, запроваджене в 2022 році, яке немає історичного підгрунття та має на меті згуртувати українців і нагадати що ми — один народ зі спільною історією, мовою, культурою та баченням майбутнього.

Єднання українців – це прагнення до національної ідеї, до мирного і суверенного розвитку на 💛🩵 своїй Українській Землі! Ми завжди воєдино ставали на захист своєї держави перед загрозою вторгнення Лютих ворогів!

В умовах війни поняття ЄДНОСТІ набуло особливого сенсу☝️. Сьогодні можна вважати нас обʼєднаним народом, оскільки ми продовжуємо стояти разом, вірити в Перемогу і підтримувати один одного на шляху до світлого майбутнього України.

Насправді за цими літерами прихована головна цінність нашого народу, сформована і виборена упродовж століть. ЄДНІСТЬ українців проявлялась в різні історичні моменти 🌐, тоді коли:

🤝 Понад одинадцять століть тому східні словʼяни об’єдналися навколо Києва та створили свою державу під керівництвом мужніх князів.

🔹 Київська Русь стала наймогутнішою та найрозвиненішою державою у середньовіччі. Високорозвинутою була її матеріальна й духовна культура – зводились величні кам’яні храми й ошатні дерев’яні житла, створювались могутні фортифікаційні споруди та захисні вали. На весь світ славилися вироби давньоруських майстрів. Народ творив свою усну та писемну історію у вигляді літописів, переказів і легенд, пісень і билин, інших фольклорних пам’яток.

🔹 Протягом пів тисячоліття Давньоруська держава затуляла собою європейський світ від кочовиків. Зокрема, відзначився у походах Володимир Мономах. Обʼєднавши сили з іншими князями і мобілізувавши населення, він 83 рази виступав проти половців і знищив біля 200 половецьких ханів.

🔹 Після феодальної роздробленості Русі, галицькі князі – Роман Мстиславович та його син Данило Галицький зуміли знову обʼєднати  всі українські князівства  (за винятком Чернігівського) в Галицько-Волинську державу, що стала спадкоємицею політичних і культурних традицій Київської держави, зберегла й зміцнила історичну самосвідомість українського народу.

🤝 У складі Речі Посполитої українців (русинів) було поставлено у нерівноправне та підневільне становище.  Із посиленням експлуатації народу в українському суспільстві зростала готовність обʼєднуватися і здатність боротися проти поневолення, що проявилась у селянсько-козацьких повстаннях XVI — початку XVII ст. Криштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла, Тараса Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Бута, Якова Острянина та інших.

🤝 В період бездержавності і перебування українського народу під владою чужинців «вибуховим спалахом» розгорілася національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, яка обʼєднала наш народ у боротьбі за свободу і головним досягненням якої стало постання Української козацької держави. Вона будувалася ціною неймовірних зусиль, героїзму й самопожертви мільйонами людей, які поклали своє життя в її ім’я і задля неї.

🤝 Згуртованість народу навколо своїх керівників гідна поваги і згадки сьогодні. Петро Дорошенко – «сонце Руїни» та Іван Мазепа «гетьман обох берегів» стали одними із найважливіших лідерів повсталого українського народу в боротьбі за визволення від іноземного панування. Вони втілили прогресивні вимоги свого часу в історичній обстановці тогочасної України.

🔹 Гетьманська держава проіснувала майже півтора століття. Вона забезпечила умови для становлення українського народу, створила можливості для розвитку його мови і культури. Із нащадків козацької старшини вийшло багато українських діячів, що розгорнули національно-визвольну боротьбу в наступні роки, поєднуючи історичні традиції з новими західноєвропейськими ідеями.

🔹 Значний вплив на піднесення антифеодальної боротьби по всій Україні мали гайдамацький та опришківський рухи, що розхитали феодально-кріпосницьку систему, стримали посилення соціального й національного гноблення українського народу.

🔹 Щоб знайти свої історичні витоки і культурне підґрунтя, українці займалися дослідженням української історії, фольклору, мови і літератури, що згодом переросло у пробудження їхньої свідомості.

Вона живилася думами, легендами, переказами, піснями. То була жива нитка, що пов’язувала українців XIX ст. з їхніми предками, надихала кращих синів і дочок народу на боротьбу за національне визволення. 

🤝  Незгасла наша самобутність та окремішність в період поневолення, а навпаки розгорілась національним  відродженням у творчості Тараса Шевченка, Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка,  Пантейлемона Куліша, в історичних дослідженнях Миколи Костомарова, Дмитра Бантиш-Каменського, Миколи Маркевича та багатьох інших.

🔹 Найактивніші діячі сконцентрувались на: збиранні та публікації  фольклорних пам’яток, зокрема заслуговують на увагу відомі збірки народних пісень Михайла Максимовича та альманах «Русалка Дністрова»; виданні журналів та газет («Основа», «Громада», «Зоря Галицька», «Діло», «Вечорниці», «Нива» та ін.); створенні культурно-просвітницьких товариств (Товариство греко-католицьких священників, Руська Трійця, Кирило-Мефодіївське братство, Галицько-Руська матиця, Руська бесіда, Просвіта, Літературне товариство імені Шевченка ( з 1892 р. НТШ) і цей список можна й далі-далі доповнювати…

🔹 Завдяки діяльності громадівського та народовецького руху відродилась консолідація  української  нації, що переросла ідеями до висування політичних вимог у відновленні української державності, самостійності та незалежності, яскраво виражених в діяльності «Братства тарасівців», політичної партії РУРП, де вперше ці гасла прозвучали у праці Юліана Бачинського”Україна Irredenta” та програмному документі партії РУП Миколи Міхновського «Самостійна Україна».

🤝 В часи розрухи після Першої світової війни, в часи української революції, кривавої і жорстокої, збулась мрія українського народу жити однією сім’єю на своїй землі, в єдиній державі, не розділеній кордонами і не розірваній між ворогуючими державами, коли реальністю став давно омріяний девіз:

«Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна   Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка. Однині український народ, звільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної Української держави на добро і щастя українського народу».

🔹 Незважаючи на загальну поразку українських визвольних змагань початку ХХ ст., 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Це був, один з найпрекрасніших моментів нашої непростої історії.

🤝 Спостерігаємо різні прояви об’єднання національного руху на наших землях у 1920–1980 рр. – від українських політичних партій у Польщі у 1920–1930, «непереможної волі тридцятимільйонної нації» у період українізації, успішної боротьби українців із німецько-фашистськими та радянськими загарбниками, збройної підпільної і партизанської війни на західноукраїнських землях у 1930–1950 рр., завершення збирання в межах колишнього УРСР основних етнічних земель українського народу і до шістдесятницького та дисидентського національного руху в радянській Україні в 1960–1980-ті рр. Ідеологія національної Єдності далі жила на українських землях, попри відступи та поразки національно-визвольного руху.

🔹 Проголошення незалежності Карпатської України стало результатом багаторічної співпраці українських політичних партій, товариств, окремих громадсько-культурних та релігійних діячів. Зростала національна свідомість закарпатських українців в політичній єдності з усім українським народом.

🤝 Зародження Народного Руху України  сприяло демократизації суспільства, а згодом стало рушійною силою у просуванні України до незалежності.

🔹 В 1989 році у Києві відбулося перепоховання дисидентів – Стуса, Литвина, Тихого. Сама процесія вилилися у багатотисячну акцію засудження радянської системи і на якій свідомо згуртовані українці йшли під забороненими тоді синьо-жовтими прапорами.

🔹 Вдалося провести акцію «Живого ланцюга єдності» приурочену 71-й річниці Акту Злуки УНР і ЗУНР, коли мільйони людей, взявшись за руки, з’єднали Івано-Франківськ, Львів, Рівне, Київ…. Ця акція засвідчила прагнення українців жити в єдиній Україні.

🤝 Сила духу студентства здолала державну машину під час Революції на граніті, вимагаючи демократизації усіх суспільно-політичних процесів і розірвання союзного договору.

🔹 Ухвалення Декларації про державний суверенітет України, проголошення Акту незалежності України та підтвердження його легітимності на Всеукраїнському референдумі стало результатом кількасотрічного прагнення українців жити в своїй державі. «Україна не переставала боротися за незалежність. Ніколи. І весь період комуністичної диктатури українці постійно боролися», – наголосив Левко Лукʼяненко.

🔹 Затвердження державних символів України, ухвалення Конституції України, запровадження власної грошової одиниці-гривні та членство країни у міжнародних організаціях засвідчило народження молодої демократичної держави з віковою історією.

🤝 Майдан під час Помаранчевої революції та Революції Гідності пробудив у нас невимовне відчуття єдності, взаємодопомоги, довіри. Українці почувалися єдиною спільнотою, одним організмом, який прагне здобути перемогу над справедливістю, свободою вибору та почуватися вільними громадянами демократичної правової держави, яка прямує проєвропейським шляхом.

🤝 Російське вторгнення з 2014 року згуртувало українців. Головною силою спротиву стала українська нація, яка загартовувалася віками та Збройні Сили України, які захищають нашу державу у важких боях. На їхню підтримку піднялася хвиля потужного волонтерського руху, який взяв на себе забезпечення оборонців країни усім необхідним – від їжі до техніки.

🔹 В умовах війни рівень консолідації українського суспільства виявився найвищим за всі роки незалежності України. У вогні та битвах опору російському нападові фактично відбулося нове народження української нації.

Це тільки частина яскравих минулих історичних моментів згуртованості українців. Нова сторінка історії нашої єдності пишеться просто зараз. І від кожного з нас залежить, якою вона залишиться в історії. Будьмо 🤝 ЄДИНИМИ у цей складний час, довіряймо, допомагаймо одне одному та відкиньмо усі розбіжності заради спільної справи – Перемоги України!

🩵💛 Шана всім, хто сьогодні стоїть на захисті нашої держави. Памʼятаймо тих, хто віддав своє життя за Україну 🇺🇦! Ми сильний народ, ми вільний народ, ми єдиний народ і наша сила в нашій ЄДНОСТІ 🤝!

Ірина Лисак, старша наукова співробітниця відділу науково-просвітницької роботи ТОКМ