Фотовиставка “ТЕРНОПІЛЬ… ВЕСНА 1944 р.”

ТЕРНОПІЛЬ… ВЕСНА 1944 р
Під такою назвою в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї підготовлена фотовиставка, присвячена 79-й річниці звільнення Тернополя від німецького нацизму в березні-квітні 1944 р.
Центральним місцем цієї теми є діорама «Битва за Тернопіль» – як історичний документ про останні бої за звільнення міста у художньому відтворенні.
У 1985 р. львівські художники О. О. Данне, П. П. Сингаївський і Є. І. Кашковський брали участь у створенні діорами. Були використанні спогади учасників визволення Тернополя, архівні документи, фотокартки фронтових кореспондентів та хронікально-документальний фільм «Битва за Тарнопіль», знятий під час боїв кінооператорами Биковим М. та Єшуріним В.
Художники працювали майже рік, причому не лише намагалися надати діорамі історичного значення, а й художньо переосмислити ці події, щоб нащадки якомога більше змогли дізнатися про страхіття тої війни, коли старовинне місто було знищене майже на дев’яносто відсотків.
На виставці представлені унікальні фотознімки воєнного часу, які можна побачити лише в нашому музеї.
Радянсько-німецький фронт навесні 1944 р. неухильно посувався на захід, визволяючи Україну і наближався до Тернополя. Місто мало важливе стратегічне значення: тут проходили залізничні і повітряні шляхи, які забезпечували воюючі сторони продовольством, військовою технікою і зброєю.
Сорок п’ять днів і ночей тривала боротьба за місто.
4 березня 1944 р. розпочалася військова операція бійцями 60-ї армії генерала Черняховського 1-го Українського Фронту при підтримці 2-ї повітряної та 2-х танкових армій.
Адольф Гітлер визначив «Тернополь» як місто-фортецю.
9 березня піхота червоної армії при підтримці танків вперше ступили на територію міста. Цей наступ виявився невдалим. Німецька артилерія влаштувала засідку в районі залізничного тунелю, де їм вдалося підбити два радянські танки та дві радянські самохідки, в одній з них загинув молодший лейтенант Григорій Танцоров.
Хроніка воєнних дій зазначає, що протягом всього періоду з 4 березня по 15 квітня , місто переходило «з рук в руки». Йшли затяжні і виснажливі бої за кожний будинок і навіть поверх. Міська забудова Тернополя була досить міцною і багато будівель перетворювалися в опорні пункти німецької оборони.
В цій битві за місто німці використали нову тактику оборони – втягування військ червоної армії у вуличні бої, а радянське командування обрало тактику вуличних боїв танками, які були неповороткі на вузеньких вулицях Тернополя. До того ж основні вулиці були забарикадовані військовою технікою. Це добре видно в діорамі.
Йшли запеклі бої, які принесли велику руйнацію місту та численні жертви з обох сторін. У спогадах бійців і командирів, учасників звільнення міста читаємо, що місто лежало в руїнах, будинки пробиті різними снарядами, на вулицях стояла розбита військова техніка, лежали убиті люди.
12 квітня німецькі війська завдали сильного удару з метою деблокади свого гарнізону. Тому радянські війська зі штурмом Тернополя не могли зволікати і оголосили на 13 квітня генеральний штурм міста до повного його звільнення. 14 квітня 302 стрілецька дивізія під командуванням Кучеренка і 336 стрілецька дивізія під командуванням Ігначова очистили місто від нацистів. 15 квітня відбувалися останні бої за село Загребелля. Залишок німецького гарнізону без продовольства, зброї, командування здався, а невелика частина прорвалася на захід.
Фотокартки, які розміщені на виставці дають нам чітку уяву про ці вуличні бої, серед них: панорама зруйнованого міста, руїни на вулицях, артилерійський обстріл радянськими військами позицій противника, зруйнований пішохідний міст в районі залізничного вокзалу, окопи навколо міста. Вражає своїм змістом фотокартка, коли рядовий Мефодій Ковтун виносить на руках з палаючого танка свого товариша. Викликають цікавість фотокадри: полонені гітлерівці в районі Загребелля. Військовий підрозділ радянської армії вступає у звільнений Тернопіль. Люди почали виходити з підвалів. Жителі звільненого Тернополя повертаються додому.
Ці унікальні рідкісні світлини розповідають нам, сьогоднішнім мешканцям Тернополя, що довелося пережити і зазнати нашим краянам під час німецького нацизму.
Про це ми повинні пам’ятати.

Боженко Надія, наукова співробітниця відділу нової та новітньої історії Тернопільського обласного краєзнавчого музею