Главная / Історія музею / Відкриття музею у Тернополі (до 110-ї річниці цієї події)

Відкриття музею у Тернополі (до 110-ї річниці цієї події)

Перший музейний заклад був офіційно відкритий у Тернополі 13 квітня 1913 року як «Музей Подільський Товариства Народної Школи», хоч збирання експонатів майбутнього музею розпочалося ще у 1907 році, згідно постанови Товариства Народної Школи.

Ініціатором створення музею був гімназійний професор Станіслав Сроковський, який зі своїми однодумцями розпочали збір грошей і експонатів для майбутнього закладу культури. Одночасно він був і автором першого путівника по музею. Наступного року була створена музейна комісія у складі п’яти осіб. Її керівником був обраний Юзеф Жабський. До складу цієї комісії увійшли: д-р Добєслав Гординьський, Леопольд Шайна, Анджей Стопка і Казімєж Вялковський.

Вже у 1908 році відбулося два її засідання і були розроблені і затверджені 10 основних розділів майбутніх фондових груп музею. Зокрема, це були: «етнографія; монети і медалі; зброя; доісторичні знахідки; скло, порцеляна, вироби з каменю etc.; мистецтво пластичне; образи, таблиці, гравюри, документи etc.; мінералогія і геологія; зоологія і ботаніка».
На той час у етнографічній збірці вже були писанки, стара японська металева таця, декілька різних японських виробів, 24 фігурки, які представляли галицькі типи людей, старі перстні, ґудзики від польського одягу.
Найбільшою ж була колекція монет і бон. До її складу входили монети Казимира Великого, литовські динари Кейстута з гербом Ягеллонів (колумна), монети руські Владислава Опольчика; монети Сходу, Ватикану та інших держав. Бони були представлені з часів повстання Тадеуша Костюшко, угорської і французької революцій та старі австрійські купюри. Також у цій музейній збірці було декілька десятків срібних і бронзових римських монет, викопаних в околицях міста. Загалом ця колекція з атрибутаційними написами до експонатів знаходилася у 30 вітринах.

До групи медалей входили ті, які були присвячені переможній битві з турками під Віднем 1683 року, Яну Матейку, князю Юзефу Понятовському, повстанню 1863 року. Серед срібних медалей виділялася медаль, присвячена відкриттю домовин синів короля Яна ІІІ у 1862 році. Свою нумізматичну колекцію музею офірував Станіслав Сроковський, який її атрибутував, також серед тих, хто передали свої збірки були Анеля Лабецка і Зофія Тжціньська. Загалом для експонування у музеї було передано 20 великих нумізматичних колекцій.

Другою за чисельністю експонатів була археологічна збірка (wykopaliska przedhistoriczne), у яку входили декілька десятків крем’яних виробів епох палеоліту і неоліту, декілька урн, три глиняні статуетки «паганських божків» з села Калагарівки.
Група зброї була найменшою у музейній збірці, її репрезентували ядро для турецької гармати з Теребовлі та наконечники козацьких і гусарських списів зі Збаража.

Групу зоології представляла колекція 37-ми гнізд птахів з яйцями, які зібрав і передав до музею Юзеф Жабський. Серед опудал виділявся експонат місцевого орла, зображеного у позиції зльоту.
Група скла, порцеляни і т. д. була представлена «дуже скромно».
Як зазначав у 1908 році Юзеф Жабський, хоча музейна збірка є великою, але на разі нерівномірною і фрагментарною, та є надія, що наступні працівники її покращать і систематизують.

У відкритому в 1913 році музеї експозиція була розміщена у чотирьох невеликих кімнатах. Збірка поділялася вже на вісім розділів: 1. Археологія; 2. Кераміка; 3. Зброя; 4. Етнографія; 5. Мистецтво; 6. Нумізматика і Сфрагістика; 7. Природа; 8. Карти. Малюнки. Рукописи. Загальна кількість експонатів перед Першою світовою війною сягала біля 10000 номерів. Збірка нумізматики складала 6000 екземплярів (монети часів Пястів, брактеати ХІІ–ХІІІ ст., колекції монет стародавнього Риму у кількості 44 екземплярів, що були знайдені як на Західному Поділлі, так і на Буковині; середньовічних чеських, польських монет, окремі з яких були, за визначенням Гуттен-Чапського, унікальні; еtc.). Медальєрне мистецтво було представлене медалями польського короля Сигізмунда І з 1537 року, медалями на честь ювілеїв Крашевського, Матейка, Байєра. Серед пергаментних манускриптів виділялися привілеї польських королів Сигізмунда І, Яна ІІІ, Августа ІІІ.

Живопис та медіорити були репрезентовані роботами Вільгельма Гондіуса і Гієроніма Фалька. Тканини були представлені ліонськими єдвабами ХVII–XVIII ст., велюром з Женеви XVII ст. та японськими, польськими і українськими гафтами XVII–ХІХ ст., окремі з яких них були прикрашені срібними і золотими «коронками». Значною була колекція писанок – 332 екз., зібраних у межиріччі Бугу і Прута, зокрема, у Гуцульщині, Галичині, Східній Україні.

Особливу групу складала колекція зброї та спорядження вершника. До неї входили 4 ятагани, турецькі латунні стремена, (останні походили з села Полівці), 4 пістоля та револьвер з часів повстання 1863 року.

На жаль, від колишньої музейної збірки на даний час залишилося лише декілька експонатів.

Олег Гаврилюк, завідувач відділу стародавньої історії ТОКМ

Рекомендуємо

РЕАЛІЇ ЗАДУМАТИСЯ ЗМУШУЮТЬ…

Придонецька Авдіївка дотепер залишається напруженою зоною російської військової агресії на східних теренах України. Колишній захисник цілісності земель ...

Виставка «Обереги Тернопільського краю» (рушники Зборівщини») в рамках проєкту «Полотняний фольклор» 

Рушник – оберіг української родини. І у горі, і у радості він завжди поряд. Рушник передавався із роду в рід. Батьки, які отримали рушники від своїх ...

Виставка фондових матеріалів «Повертав імена із забуття…»

Він писав книги, а про нього писали вірші… Нема суперників у нього, Немає в нього ворогів, Бо краєзнавець він від Бога І лиш сьогодні правда в тім! Ці ...