Пилипче – Білому Дому…

На пошанування 105-річчя від народження світової слави українсько-американського художника у музеї експонується виставка фондових матеріалів «Дереворізи Якова Гніздовського» – 35 оригінальних відбитків окреслили п’ять тематичних розділів: визначні постаті української культури, архітектура, фауна, флора, автопортрети. Довідково представлено видання, шпальти яких засвідчують багатограння таланту подолянина. Зацікавлюють документальні світлини.

Увиразнює проєкт оригінальний лінорит заслуженого художника України Ярослава Омеляна – «Яків Гніздовський».

Щоденне орудування різцем виробило філігранність техніці виконання. Відтак, упродовж 1961 – 1963 років картини «Зимовий пейзаж» і «Соняшник» (інша версія – «Зимовий сад» і «Поле») прикрашали кабінет президента США Джона Кеннеді у Білому Домі.

27 січня мистецтвознавця Наталка Собкович виголосила працівникам тернопільських художнього та краєзнавчого музеїв тематичну лекцію «Містерія приборканих ліній», ілюструючи маловідомими світлинами.

Продемонстровано кількахвилинну документальну відеострічку, як українець подолав злидні та став успішним художником, присвячену Якову Гніздовському (Канал 24, проєкт «Зроблено в Україні»).

Музеєм випущено тематичний конверт «Яків Гніздовський. 105 років», здійснено поштові відправлення.

Бібліографічна довідка:

ГНІЗДОВСЬКИЙ Яків Якович (27. 01. 1915, с. Пилипче, Борщівського району Тернопільщини – 08. 11. 1985, м. Нью-Йорк, США, перепохований у Львові) – графік, живописець, скульптор, есеїст, мистецтвознавець. Член Асоціації незалежних українських мистців (1936 – 1939), Об’єднання українських мистців Америки (1950 – 1985). Навчався у Львівській духовній семінарії, Львівській художньо-промисловій школі, Варшавській та Заґребській академіях мистецтв. Малюнки Гніздовського вміщували видання «Новий час», «Світ дитини», «Дзвіночок», «Наш приятель», «Комар». Переслідуваний польською владою за підозрою у приналежності до об’єднання «Юнацтво» при ОУН. 1936 Гніздовський одержав стипендію від митрополита Андрея Шептицького на мистецькі студії до Німеччини, але польський уряд не видав закордонного паспорта. Працював графіком-оформлювачем у львівських виданнях «Комар», «Новий час», «Світ дитини». На початку другої світової війни виїхав за кордон (Бухарест, Рим, Заґреб, Мюнхен). Оформляв видання, ілюстрував книги та журнали. Персональні виставки – у Мюнхені (1947), Парижі (1956 – 1958), Києві, Львові, Тернополі, Чернівцях, Івано-Франківську (усі – у 1990-их рр.). Від 1949 – проживав у США (м. Сент-Пол і Міннеаполіс, штат Міннесота). Працював у комерційному видавництві. Твори виставлялися у США, Канаді, Австралії, Японії, Індії, Китаї, Франції, Італії, Великій Британії та ін. країнах Європи; зберігаються у колекціях Бібліотекики Конгресу США (Вашинґтон), музеях образотворчого мистецва Бостону та Філадельфії, Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Автор есе про образотворче мистецтво взагалі і українське зокрема. Автор портретів, пейзажів, картин, гравюр, натюрмортів, ікон,  екслібрисів, ілюстрацій, скульптур, гобеленів. Створив проект нової української абетки; виконав цикл ілюстрацій до ювілейного видання «Слово о полку Ігоревім» (Філадельфія, 1950), оформив поетичну збірку «Заморські вина» О. Веретенченка (Детройт, 1974) тощо. 1992 року в родинному селі відкрито музей Якову Гніздовському.

Виставка діятиме до 10 лютого 2020 року.