Главная / Історія одного експоната / Солом'яний павук - традиційний атрибут Різдва

Солом’яний павук – традиційний атрибут Різдва

В давні часи перед різдвяними святами був звичай робити солом’яних павуків, яких ще називали “різдвяними”. 

Така традиція зародилася на Галичині в часи Австро-Угорської імперії. Тоді забороняли вирубувати ялинки, накладали за це великі штрафи. Тому люди прикрашали свої домівки давньою різдвяною прикрасою, яка отримала назву «павука».

За легендою павук «заснував» вхід до печери, в якій заховались Мати Божа із дитятком від Іродових воїнів, таким чином врятувавши Святу Родину від загибелі. 

 «Різдвяного павука» починали робити перед святом Св. Анни. Матеріали заготовляли ще влітку, коли дозрівало жито чи пшениця. Тоді стебла тверді і неламкі. Адже зернові завжди відігравали дуже важливу роль в українській культурі. Їх чистили і складали на зберігання. Взимку, коли час братися за роботу, стебла замочували у гарячій воді, щоб вони стали гнучкішими і не тріскали. Дівчата нарізали різних розмірів соломинки, нанизували їх на волосини кінського хвоста, який був міцним і еластичним, і формували різноманітні фігурки, здебільшого квадратики і кубики. 

Напередодні Різдва цю аплікацію підвішували до стелі. Таких солом’яних трубочок могло бути десятки, а то й сотні, вони нагадували стилізованих павуків. Завдяки кругообігу повітря – через вхідні двері та з палаючої печі – «павук» починав рухатися, створюючи враження живої істоти. Чим виріб активніше рухався, тим краще, бо то означало, що впродовж року сім’я буде в роботі. «Павуків» не викидали з дому після завершення зимових свят, а залишали висіти до наступного Різдва. Спалювали їх лише після того, як виготовляли нових.

 Інколи «павуків» оздоблювали стрічками чи квітами, або підвішували до нього солом’яні вироби: дзвіночки, ляльки, пташки, ангелики, зірочки.

 «Різдвяний павук» був не лише традиційною прикрасою оселі, але й виконував роль оберегу та був символом Всесвіту. За народними уявленнями такі витвори мистецтва мають властивість вловлювати у свої солом’яні тенета видиме і невидиме зло, оберігаючи оселю від негативної енергії. «Павук» вбирав весь негатив, що заважав щасливому життю господарів дому. Тому, якщо людина хвора, або ж коли жінка не вагітніє, то треба ставати під «павука» і він обов’язково допоможе.

 Шанобливе ставлення до живого павука в українців збереглося й досі. Хто вб’є цю комаху, той накличе на себе лихо. Його можна тільки відігнати або винести за поріг. Павуки господарі дому, приносять мир і щастя. Якщо павук в домі – до грошей.

 «Солом’яні павуки» є одним з найдавніших та найзагадковіших витворів з соломки, який вражає своєю гармонією і багатогранністю. Цей виріб об’єднував родину, був сповнений позитивної енергетики. Адже часто «Різдвяний павук» був своєрідним родинним деревом, оскільки три види кубиків на ньому означали діда й бабу, їхніх дітей та внуків. Найбільші його елементи – найдавніші родичі, найменші- нинішнє покоління. Ці прикраси – жива пам’ять про наших предків і підтримка зв’язку з ними.

 У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї зберігається «Різдвяний павук», якого виготовив Ярослав Осадца, майстер народних художніх промислів, уродженець с. Біла на Тернопільщині. Виріб виготовлений у 2012 році і переданий автором до музею.

      Галина Васильцьо, старша наукова співробітниця відділу фондів.

 

Рекомендуємо

ОПТИМІЗМ ЖИВОПИСУ ЧУМАКА

Творча співпраця музею та безпретензійного, проте, відомого тернопільського художника Юрія Чумака сягає десятиліть.

Графікою мовлена дума…

Вшанування 204-ої річниці від народження Кобзаря ознаменовано виставкою фондових матеріалів «Дума про Україну». Експозицію становлять тематичні гравюри ...

“Меморіал” імені Василя Стуса

6 грудня 2014 року переповнена лекційна зала музею зібрала учасників святочної академії на відзначення 25-річчя створення Тернопільської обласної ...