Відкрилася виставка до 210-ї річниці Т. Шевченка

Враження від подорожі по Волині потім вилилися у творах знаменитого поета, а перекази про йогомандрівку живуть у народі і донині.

Перше пошанування пам’яті Кобзаря у Східній Галичині відбулося зразу ж після його смерті, у березні 1861 року, коли київський студент-медик В. Бернатович відвідав зібрання невеличкого гуртка львівських літераторів, де й розповів про цю сумну подію.

Через рік у Львові уже широко відзначали першу річницю смерті великого сина українського народу. З цього часу такі заходи стали традиційними на західноукраїнських землях.

Спочатку шевченківські дні проходили у містах, але вже з перших років ХХ століття на наших теренах не було жодного села, де б вони не відбувались. В їх організації та проведенні брали участь громадські товариства «Просвіта», «Руська бесіда», «Боян», а також студентська гімназійна, шкільна молодь, хори міщанських братств, відомі громадсько-політичні та культурні діячі того часу.

У Тернополі шевченківське слово вперше зазвучало на засіданнях гуртків «Громади» – нелегального товариства українських гімназистів, заснованого Михайлом Чачковським, що діяло у нашому місті впродовж 1864–1877 років.

У 1880 році Олександром Барвінським були влаштовані перші прилюдні вечорниці пам’яті Т. Шевченка. А через чотири роки у великій залі нового замку відбувся перший великий концерт з пошанування пам’яті Кобзаря. З того часу шевченківські свята стали постійними для нашого міста.

До 210-ї річниці від дня його народження у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї 8 березня 2024 року відбулось відкриття виставки із фондових матеріалів.

Серед представлених експонатів найбільш цікавими є такі, як

факсимільне видання щоденника поета, в якому записи починалися з червня 1852 року,

його твори, що були надруковані у різні роки в країнах Європи і Північної Америки,

листівки-копії прижиттєвих фотографій Тараса, як самого, так і в колі друзів, видані у Києві в 1974 році.

Привертають увагу ійого живописний портрет, написаний невідомим художником у 1959 році, а також

медалі, значки, марки, виготовлені як в сучасній Україні, так і в діаспорі.

Олег Гаврилюк, завідувач відділу стародавньої історії ТОКМ