Відзнака «Не ридай, а добувай. 1914-1918»

На початках свого існування молоде українське військо не мало своїх статутних кокард чи відзнак. У зв’язку з цим використовувалися відзнаки створені у період Першої світової війни для легіону Українських Січових Стрільців.

Однією з таких  , а здобувай, виготовлений у Відні 1918 року Українською бойовою управою. Перший варіант такої відзнаки з’явився ще у 1915 році. Автором проекту є відома українська художниця, уродженка Бережан Олена Кульчицька.

Знак круглої форми, виготовлений з жовтого металу та оздоблений емалями різних відтінків. На лицевій стороні по центру на щитах норманського типу зображено зліва лева на блакитному фоні, що дереться по скелі (давній герб Королівства Руського), а справа, на червоному – архангела Михаїла з розкритими крилами та мечем у правій руці (герб м. Києва та Київської землі). Це поєднання було дуже вдалим, тому що в ньому виражалася ідея Соборної України. Загальний фон зображення – жовтий сонячний диск із променями, що розходяться від центру, між якими блакитна емаль. По контуру відзнаки жовтими літерами на фоні чорної емалі відома цитата Івана Франка: «Не ридай, а добувай» та роки діяльності легіону УСС «1914-1918». На звороті – абревіатура «У.Б.У.» і шпилька для кріплення. Носили відзнаку в основному вояки Галицької армії, які раніше служили в УСС.

Оригінал такої відзнаки зберігається у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Потрапив він сюди з Українського музею товариства «Рідна школа» в Тернополі, який був заснований у 1932 році Якимом Яремою та Іваном Олексишиним і діяв у будинку товариства «Просвіта». В 1939 році цей музей влився у новостворений Тернопільський історико-краєзнавчий музей.

Пукач Володимир, завідувач відділу новітньої історії ТОКМ