Виставки
Виставка
Під такою назвою у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї відкрита виставка до 85-річчя від дня народження та…
13 листопада 1918 року із проголошенням Західноукраїнської Народної Республіки було також 
затверджено військову організацію ЗУНР. Регулярний статус українського війська (Галицької армії) затверджував закон Української Національної Ради про загальний обов’язок військової служби громадян ЗУНР. На його основі були проголошені розпорядження Державного секретаріату військових справ про військово-територіальний поділ ЗУНР, організаційну схему Галицької армії та мобілізацію чоловіків-українців віком від 18 до 35 років. Територію держави було поділено на три військові області: Львів, Тернопіль, Станиславів. Кожну з них – на 4 військових округи, на чолі яких був окружний військовий комендант, що відповідав за набір новобранців, вишкіл та поповнення армії боєздатними частинами.
затверджено військову організацію ЗУНР. Регулярний статус українського війська (Галицької армії) затверджував закон Української Національної Ради про загальний обов’язок військової служби громадян ЗУНР. На його основі були проголошені розпорядження Державного секретаріату військових справ про військово-територіальний поділ ЗУНР, організаційну схему Галицької армії та мобілізацію чоловіків-українців віком від 18 до 35 років. Територію держави було поділено на три військові області: Львів, Тернопіль, Станиславів. Кожну з них – на 4 військових округи, на чолі яких був окружний військовий комендант, що відповідав за набір новобранців, вишкіл та поповнення армії боєздатними частинами.Із формуванням Галицької армії постала нагальна необхідність регламентувати знаки розрізнення та відзнаки українського війська. Для цього зокрема використовувалися перероблені кокарди військових Австро-Угорської армії.
У фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею зберігається унікальна відзнака того часу. Це гаптована (канительна) старшинська КОКАРДА ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ офіцерського зразка Збройних сил Австро-Угорської монархії. Кокарда круглої ступінчастої форми, виготовлена з тканини методом гаптування золотистою ниткою-канителлю. По центрі таким же методом гаптоване зображення «Галицького лева». Кокарди такого типу («розети» – як їх тоді називали) носили тільки старшини, рядові та підстаршини носили металеві.Після завершення Першої світової війни через відсутність матеріально-технічної бази та у зв’язку із браком коштів, в Галицькій армії була впроваджена практика переробки готових австрійських кокард під українські, внаслідок чого їх центральні зображення гаптувались канителлю у вигляді тризуба чи «золотого лева». Вірогідно, в такий спосіб мали перероблятися австрійські старшинські кокарди відповідно до інструкції, вміщеної у наказі Команди міста Станіславів від 29 грудня 1918 року ч. 52.
Потрапила дана кокарда у фонди краєзнавчого музею із багатьма іншими експонатами з українського музею «Рідної школи» м. Тернополя, який був створений у 1932 року та діяв у будинку «Просвіти».
Володимир Пукач, завідувач відділу нової та новітньої історії ТОКМ
