Музеї – це унікальні заклади, які зберігають, вивчають та популяризують історію і культуру різних епох та народів, мають великий виховний потенціал, ...
Яків Гніздовський (1915 – 1985) – видатний мистець української діаспори, графік, живописець, скульптор. Уродженець с. Пилипче Борщівського району Тернопільської області.
Своєю творчістю він здобув визнання і світову славу. Його гравюри експонуються в багатьох музеях світу, а від 1990 року – в Україні, в колекціях Національних музеїв Києва та Львова, Тернопільського обласного краєзнавчого та Тернопільського обласного художнього музеїв, Борщівського обласного краєзнавчого музею та музею Якова Гніздовського Пилипченської загальноосвітньої школи.
Навчався в Чорткові, Львові, в мистецьких академіях Варшави та Загреба. Здобув вищу мистецьку освіту, зацікавився гравюрою і опанував техніку гравіювання на дереві.
Відтоді дереворіз став улюбленою технікою майстра, у якій він віртуозно творив свої найкращі гравюри. Дереворіз зробив ім’я Якова Гніздовського відомим у мистецьких колах і приніс йому заслужені визнання та славу.
Проживав у Німеччині, Франції. У 1949 р. емігрував у США, працював у видавництві. Отримав перші нагороди за дереворізи, які окрилювали і надихали його стати професіоналом. Потім був Париж. Тут він влаштовує дві персональні виставки, які викликали зацікавлення публіки. Повернувшись знову до Америки, пройшовши період творчих мук, він знайшов свій мистецький шлях, який приніс йому славу міжнародного майстра дереворізу.
– Дереворіз – це моя основна, найпримітивніша і найулюбленіша техніка. Опір, який ставить дерево, дає те, чого я найбільше шукаю. У кожній стадії дереворізу можна робити уліпшення. І саме це мені найбільше відповідає, – говорив автор на відкритті власної виставки в Українському домі в Ніагара (Канада).
Член Асоціації американських художників-графіків, Української академії наук і мистецтва, Українського літературно-мистецького клубу, Українських художників асоціації США. Помер у Нью-Йорку (США). За заповітом, у 2005 р. прах перезахоронено на Личаківському цвинтарі Львова.
Український глядач мав змогу вперше побачити графічні твори Якова Гніздовського на виставці 1990 року. Після експонування виставки в Тернополі, дружина художника Стефанія Гніздовська-Кузан передала до Тернопільського краєзнавчого музею його оригінальні дереворити, частина з яких знаходиться в експозиції відділу нової та новітньої історії.
Надія Боженко, старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії
Попередній запис
Наступний запис
Музеї – це унікальні заклади, які зберігають, вивчають та популяризують історію і культуру різних епох та народів, мають великий виховний потенціал, ...
Перший музейний заклад був офіційно відкритий у Тернополі 13 квітня 1913 року як «Музей Подільський Товариства Народної Школи», хоч збирання експонатів ...
Відбулась робоча зустріч 🤝 директора та колективу Тернопільського обласного краєзнавчого музею з організаторами персональної виставки одного з найвідоміших ...