Главная / Наші публікації / МОНЕТИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ І – ІV ст. у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею

МОНЕТИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ І – ІV ст. у фондах Тернопільського обласного краєзнавчого музею

Завдяки політичній та економічній гегемонії Римської держави у Європі, Північній Африці та на Близькому Сході її валюта займала чільні позиції у торгівельних відносинах цих територій не тільки у давні часи, а й у період Пізньої Античності і Раннього Середньовіччя. 

Римська монетна система епохи імперії, яка розпочалася із 27 року до н.е., включала в себе золоті (ауреус, квінарій, солід), срібні (денарій, квінарій, антонініан – подвійний денарій), мідні і бронзові (дупондії, фоліси, семіси), латунні (сестерції) монети. 

Цікавим є той факт, що кожна монета мала своє специфічне застосування. Наприклад, монети з благородного металу призначалися для здійснення великих торгівельних угод, або як нагороди місцевих варварських вождів, які просвердлювали в них отвори і носили як амулети чи прикраси. 

У період імперії написи (легенди) на монетах містили повні або скорочені титули та ім’я правителя на аверсі. На реверсі – пояснювальні написи, що відносилися деколи до зображення лицьового боку, або своєрідні лозунги, які були пов’язані з відповідною політикою даного імператора. Із другої половини ІІІ ст. на монетах почали вказувати скорочені назви монетних дворів.

Про поширення римських монет на землях сучасної України свідчать їх численні знахідки на наших теренах, віднайдені у різні періоди. 

Зокрема, у Подільському музеї міста Тарнополя на 1913 рік нараховувалося 44 римські монети, які походили з Тарнополя і з с. Розношинці (період правління імператора Марка Ульпія Траяна), Зборова (період правління імператора Максіміана), Буданова, Великої Березовиці, Вікна, Касперівець, Постолівки та інших місцевостей, що згодом увійшли до складу Тарнопольського воєводства. 

У 1930 році у Регіональному Подільському музеї Товариства Шкіл Народних у Тарнополі зберігалися золоті, срібні, бронзові монети, які були знайдені в околицях Борщова і Тарнополя. 

Серед них, за визначенням польського дослідника Людвіка Піотровича, можна виділити наступні: бронзова монета імператора Тіберія із зображенням голови цезаря, повернутої вправо, – на аверсі і великих літер S. C. – на реверсі. Монета була виявлена разом з іншими у 1930 році на поблизу села Жеребки Королівські (сучасні Жеребки Тернопільського району); денарій цезаря Доміціана, який був знайдений біля 1900 року в околиці тарнопольського замку під час копання ровів для фундаментів під нові кошари. Монета карбована у 80 році н. е. На аверсі зображена голова цезаря, увінчана лавровим вінком, повернута вправо, по колу напис: CAESAR AVG. F. DOMITIANVS COS. VII., на реверсі – дві долоні у потисканні, які тримають штандарт з орлом легіону, по колу напис: PRINCEPS IVVENTVTIS.

 Крім цього, у музеї знаходилися наступні монети римського часу без точної прив’язки до місцевості:

1. Денарій Луція Вера з 162 р. н. е. Аверс – голова імператора повернута вправо, по колу напис: IMP. L. AVREL. VERVS AVG., реверс – зображена на повний зріст богиня Провіденція, яка в лівій руці тримає ріг достатку, а в правій – кулю, по колу напис: PROV. DEOR. TR. P. II COS. II. 

2. Денарій Фаустини Старшої, карбований після її смерті у 141 р. н. е., сильно затертий, але піддається атрибутації завдяки характерній зачісці августи. Аверс – голова августи, по колу напис: [DIV]A FA[VSTINA], реверс – зображена жіноча постать, повернута вліво, по колу напис: [AVG]V[STA].

3. Денарій Фаустини Молодшої, карбований після її смерті у 175 р. н. е. 

4. Денарій з зображенням августи, ІІ століття н. е., дуже затертий.

5. Денарій Септимія Севера, карбований у 193 р. н. е.

6. Монета бронзова імператора Діоклетіана середньої величини. 

7. Монета бронзова імператора Константина I Великого маленького розміру, добре збережена.

8. Монета бронзова імператора Константина I Великого. Аверс – голова цезаря повернута вправо, по колу напис: CONSTANTINVS AVG., реверс – лавровий вінок, ззовні напис по колу: D. N. CONSTANTINI MAX. AVG., в середині вінка напис: VOT. XX.

 

  Восени 1932 року в Збаражі був знайдений денарій імператора Тиберія, карбований 26 р. і переданий у Подільський музей. Згідно інвентарної книги 1948 року, на той час він ще був у наявності.  

В 1950 році у торфі на території Загребелля в Тернополі були виявлені 4 срібні римські денарії ІІ ст. н. е., які зберігаються у фондах ТОКМ.

 Серед них вдалося атрибутувати наступні монети :

1 Монета Фаустини Молодшої. Аверс – голова августи, повернута вправо, по колу напис: FAVSTINA AVGVSTA. Реверс – постать богині, напис затертий. Вага денарія 2,58 гр. 

2 Монета Марка Аврелія (161–180). Аверс – голова імператора у лавровому вінку, повернута вправо, по колу напис: IMP. AVREL…AVG. Реверс – постать божества, надпис затертий, під рискою напис COS III ?. Вага монети 2,79 гр. 

3 Монета. Аверс – голова імператора у лавровому вінку, повернута вправо, по колу напівстертий напис. Реверс затертий. Вага монети 2,17 гр. 

4 Монета. Аверс – голова імператора у лавровому вінку, повернута вправо. Реверс затертий. Вага монети 2,16 гр.       

     

   У 1982 р. музей закупив у мешканця с. Іванківці Зборівського району срібний римський денарій імператора Антоніна Пія, який був знайдений поблизу північно-західної околиці села.  

У 1994 р. під час проведення розкопок могильника черняхівської культури у с. Чернелів-Руський Тернопільського р-ну у багатому князівському похованні №265 Ігорем Геретою був знайдений золотий римський ауреус августи Отацілли Север, дружини імператора Філіпа Араба 244–249 рр. н. е. Монета з отвором, зберігається у фондах ТОКМ.

Олег Гаврилюк, зав. відділом стародавньої історії ТОКМ 

 Віра Шумська, зав. сектором нумізматики ТОКМ

Рекомендуємо

Виставка  «Духовні провідники українського народу»

Виставка  «Духовні провідники українського народу»  присвячена владикам Української греко-католицької церкви: Андрею Шептицькому, Любомиру ...

Надійний атрибут незалежності…

Упродовж останніх днів у музеї, зокрема, та в Тернополі загалом вперше експонується банерна виставка Українського інституту національної пам’яті ...

Паперова дивовижа Галини Дудар

Опісля проекспонування персональної виставки «Мій дивовижний витинанковий світ» Галина Дудар (Тернопіль) подарувала музеєві 5 автентично-неповторних робіт.