Звідки прийшов Святий Миколай?

 В Україні Миколай – найбільш шанований святий. І ще сто років тому хатня ікона Чудотворця стояла майже в кожній українській домівці. Святий Миколай – улюбленець дітей, захисник у біді, рятівник від неволі.  

  З року в рік маленькі українці чекають подарунки від Святого Миколая, який традиційно залишає їх під подушками. Всі вірять в його чудеса і в те, що подарунки він приносить тільки слухняним. Але хто такий Святий Миколай? Найголовніше те, що на відміну від більшості святих, святий Миколай – це дійсно реальна історична особистість.

 Народився він у 270 році нашої ери в Патарі. Це місто півострова Лікії, що у Середземному морі. Батьки хлопчика – Феофан і Нона, жили заможно та глибоко вірили в Бога, із перших днів виховували своє маля у християнському дусі. Принаймні, одразу його охрестили, а це тоді було рідкістю. 

 Хоча Миколай і втратив своїх батьків ледь досягши повноліття, та це не зупинило його перед святою місією допомагати нужденним. Особливо знадобився йому у цьому спадок. Історія знає випадок, коли Миколай допоміг вдівцеві, що жив поряд з ним. Він мав доньку і хотів видати її заміж. Однак сім’я нареченого була заможною і не хотіла приймати у родину дівчину, яка не мала ні копійки за душею. Миколай зрозумів, що його золото могло допомогти комусь стати щасливішим. Він залишив мішечок з монетками під подушкою дівчини. Цікаво, що згодом у місті пішли чутки, що це нібито сам ангел спустився з небес і залишив дівчині гроші. Ці слова робили Миколая неймовірно щасливим та потрібним.                                                        

 Звісно, що це не було усім, що робив Миколай. Він намагався допомагати будинкам нужденних, приносив їм їжу та одяг. І, хоча Святий намагався залишатися непомітним, та з часом містяни побачили та зрозуміли, що це саме він, той таємний благодійник. Усі полюбили його за такі щирі вчинки та добре серце, а згодом ще й обрали своїм єпископом. У 325 році Миколай відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї.

 Це не було його останнім місцем для паломництва. Зокрема, в оповідях говориться, що він відвідав Єрусалим, а також інші святі місця, де поклонявся та промовляв молитви. Існує навіть така легенда, що одного дня Миколай прийшов до собору в Палестині. Його двері були зачинені, але, коли Обранець Господа підійшов до них, то вони відчинилися самі по собі. Говорять, що після цієї події, Святий забажав відправитися на небеса, аби бути ближчим до Бога. Господь пояснив Миколаю, що його місія – залишатися на землі та допомагати нужденним та бідним людям. Святий прислухався до Божої волі та став творити добрі справи, чим завоював людську повагу та вдячність.

 Досить часто Миколая називають Чудотворцем. Ця легенда пов’язана з тим, що одного дня від допоміг морякам під час плавання та воскресив одного з них. З тих пір його вважають покровителем усіх моряків та мандрівників, а також торговців та лучників. До того ж, він є покровителем дітей, школярів та студентів.

 В Україну культ Миколая-Чудотворця прийшов разом із християнством. Про це свідчать церкви та храми, які збудували на честь святого. Зокрема, в ХІ столітті такий звели на Аскольдовій горі у Києві, а через два століття – у Львові, під горою Будельниця, що тепер зветься Княжою.

    Святий Миколай – образ, який асоціюється з високими людськими моральними цінностями, глибокою вірою в Бога і праведність існування на землі. Не гроші, а любов, порядність, доброчесність і благородство правлять світом. І один раз на рік, в чарівну грудневу ніч, у всіх нас є можливість бути благодійниками заради власного задоволення і Божої милості. Завдяки доброму імені Святого Миколая кожен з нас може зробити щасливими діток, позбавлених батьківської ласки. Та й до своїх дітей є можливість в цей день прийти з казкою і відзначити гарне навчання і слухняність.

Марія Гайда, бібліотекар ТОКМ