Душі Степанової поривання…

DSC_0339

Упродовж 12 грудня 2018 року – 21 січня 2019 року «зазивала» відвідувачів персональна виставка живопису члена Національної спілки художників України, художника І категорії музею Степана Мамчура. Понад 50 оригінальних творів цілісно представляли оригінально-самобутній почерк автора.

У день першомученика Степана – 9 січня відбулася велелюдна презентація персонального проекту, присвяченого 70-літтю. Побратимське вітальне слово змовив голова Тернопільської обласної організації Національної спілки художників України Ігор Дорош. Творчий доробок С. Мамчура «подав» мистецтвознавець, директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України Ігор Дуда. Гітарним супроводом душевно вразливої пісні та декламуванням поезії Георгія Петрука-Попика сколихнув помисли присутніх заслужений артист України Левко Корженевський. Фольклорні «вкраплення» Степанових сюжетів «підмітив» доктор мистецтвознавства, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Олег Смоляк.

Букетом «гарячих» троянд винагородили свого колегу музейниці.

Відтак, фонди музею «доброю волею» маляра збагачено трьома подарованими полотнами: «Зустріч», «11-й мікрорайон» (нова забудова Тернополя), «Чорний мустанг».

Біографічна довідка:

МАМЧУР Степан Олексійович народився 8 січня 1949 року в с. Немирівка Радивілівського району Рівненської області. Після закінчення школи навчався у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша (1965 – 1969), Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1972 – 1977).

1977 року направлений у Тернопільський художньо-виробничий комбінат Художнього фонду України, де працював до 2002 року.

Із 2003 – художник І категорії Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Степан Олексійович разом із науковцями Тернопільського обласного краєзнавчого музею, за своїми ескізами створив ряд експозицій у музеях Тернопільської області. Співавтор розробки художньої, виконанні ескізної та проектної концепції Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Створив низку тематичних розділів експозиції: «Війна в Афганістані», «Лауреати державної премії ім. Тараса Шевченка», «Старий Тернопіль у світлинах часу»,  «Революція гідності, Майдан», «Герої Небесної Сотні», «АТО», «Вічна пам’ять героям». Вагомий внесок вніс у художнє оформлення експозиції Історико-меморіального музею політичних в’язнів.

Степан Мамчур працює у жанрі станкового живопису, портрета, пейзажних композицій та натюрморту. У творчому доробку  художника –  7 Республіканських загальних виставок у м. Києві, дві персональні в м. Тернополі (1999 р., 2009 р.) та одну персональну в м. Бережани.

Член Національної спілки художників України (з 1992 р.).

Основні творчі роботи: «Міський пейзаж» (1985), «Вечірня пісня» (1988), «Листопад» (1998), «Портрет Лесі Українки» (1999), «Портрет М. Барвінського» (2003), «Серед духмяних лугів» (2006), «Автопортрет» (2009), «Натюрморт з голубами» (2013), «Портрет Т.Г.Шевченка» «2016», «Портрет М.Бойчука» (2018).

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Вітання з Новим 2019 роком та Різдвом!

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Етнографічний концерт «Бог предвічний народився…»

Запрошуємо на етнографічний концерт факультету мистецтв Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Бог предвічний народився…», який відбудеться 20 грудня 2018 року у виставковій залі Тернопільського обласного краєзнавчого музею.  Початок о 13.00 год.

Програма етнографічного концерту

«Бог предвічний народився…»

 1. Українські колядки та щедрівки в історичному висвітленні

Олег Смоляк, професор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, доктор мистецтвознавства.

2. «Добрий вечір тобі, пане господарю». Церковна коляда

Виконують студенти груп ММ-11 та ММ-12 факультету мистецтв.

3. «Бог ся рождає». Церковна коляда

Виконує жіночий квінтет групи ММ-12 факультету мистецтв.

4. «Спи, Ісусе, спи». Церковна коляда

Виконує дівочий вокальний ансамбль групи ММ-11 факультету мистецтв.

5. «Різдвяна ніч». Церковна коляда

Виконує вокальний квартет групи ММ-12 факультету мистецтв.

6. «Возвеселімся всі разом нині». Церковна коляда

Виконує студентка групи ММ-12 факультету мистецтв Діана Філик.

7. «Прилетіли ангелята». Церковна коляда

Виконує вокальне тріо групи ММ-11 факультету мистецтв у складі Ірини Бобко, Мар’яни Кікцьо та Юлії Мелінишин.

8. «Тешуть теслі». Музика Василя Жданкіна, слова Богдана Ігоря Антонича.

Виконує студент групи ММ-12 факультету мистецтв Степан Лоїк.

9. «Ой на річці, на Йордані». Церковна щедрівка

Виконує студент групи ММ-11 факультету мистецтв Олег Кінаш.

10. «Ой у полі при дорозі». Народна щедрівка

Виконує студентка групи ММ-11 факультету мистецтв Елеонора Атаманчук.

11. «Три святії царі». Церковна коляда

Виконує студент групи ММ-12 факультету мистецтв Іван Водвуд.

12. «Ой сивая тая  зозуленька». Народна щедрівка

Виконує дует групи ММ-11 факультету мистецтв у складі Юлії та Ольги Михайлюк.

13. «В’язанка церковних коляд у Вифлеємі».

Виконує вокально-інструментальний ансамбль групи ММ-12 факультету мистецтв.

Програму підготували Олег Смоляк та Степан Костюк

Ведуча програми Марія Водяна

 

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Грибових вісім десятин!..

Різнонапрямні грані таланту Антона Гриба у фондовій збірці музею представлено кількома десятками експонатів. На пошанування 80-ліття від народження експонуємо «ювілейну» виставку «Гармонія фарби і слова», на якій представлено 14 малярських робіт («Свято Лада», «Свідки давнини – залишки замку в Червонограді», «Подільський краєвид – Язловець (замок) Бучацького району», «А ми нашу славну Україну розвеселимо», «Молодіжна ланка», «Фенікс», «Портрет Олени Кульчицької», «Липень на городі», «Писанки Тернопільщини», «Огірочки», «Співоче поле в Тернополі», «Вічний вогонь», «Несе Галя воду», «Їхав козак містом»), авторські книжки та писанки, рідкісні документальні світлини, особисті речі та вироби-«плетиво» із соломи…

Біографічна довідка.

Антон Гриб, заслужений майстер народної творчості України, художник, поет, філолог, мистецтвознавець. Народився 7 листопада 1938 року в селі Слобідка-Глушковецька Ярмолинецького району Хмельницької області. Заслужений майстер народної творчості України з 1988 року. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1990 року, з 1990 по 1993 роки – голова Тернопільського обласного відділення Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Упродовж 1967 – 2002 років працював старшим, а згодом провідним методистом образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, завідувачем відділу народної творчості Тернопільського обласного методичного центру народної творчості. З ініціативи Антона Євдокимовича запровадженні обласні мистецькі виставки-конкурси на здобуття обласних премій імені Олени Кульчицької (для майстрів народної творчості) та Ярослави Музики (для художників-аматорів).                 Гриб А.Є. започаткував обласне свято народних ремесел і фольклору, запровадив щорічну атестацію народних майстрів, популяризував творчий доробок майстрів художників, умільців та аматорів на сторінках газет «Вільне життя», «Ровесник», «Селянська доля», «Русалка Дністрова», «Молодь України», журналів: «Народна творчість та етнографія», «Образотворче мистецтво», «Людина і світ». Написав більше тисячі статей і рецензій, систематизував матеріали з досвіду роботи народних майстрів, художників, умільців, аматорів області. Малою енциклопедією стала монографія «Барвисті джерела» (1998 р.). Антон Євдокимович організовував регіональні, обласні, міські, районні семінари, творчі лабораторії, надавав кваліфіковану допомогу методистам, працівникам студій та гуртків, індивідуальним народним майстрам, художникам, умільцям та аматорам. Організатор багатьох виставок образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, укладач понад 40 каталогів регіональних та обласних виставок, учасник міжнародних виставок: у Болгарії (1972 р.), Франції (1980 р.), Молдові (1983 р.), індивідуальних – у Підволочиську, Копичинцях (1983 р.), Тернополі (1988, 1993, 1996, 1999, 2007, 2008 рр.). Активні творчі пошуки поєднував з різноманітністю методів і форм відображення, збереження, пропаганди неоціненної скарбниці народного мистецтва. Творчість народних майстрів області знайшла відображення і в окремих його поезіях, яких написав більше трьохсот. Автор книжок: «Золоті плетінки» (1994 р.), «Барвисті джерела»  (1998 р.), «Острів душі» (2003 р.), «Соломоплетіння» (2005 р.), «Сонцеграй» (2006 р.), «Чарівне дерево», «Викрутаси» (2007 р.), «Ляда» (2009 р.), «Терновий спалах» (2012 р.), «Барви життя Олега Скаржевського» (2013 р.). На вірші А.Гриба написали пісні понад 20 композиторів. Серед них: І.Виспінський, В.Вільчанський, В. та Є.Гжегожевські, І.Доскалов, Б.Дурда, Й.Клевчук, М.Облещук, Р.Стратійчук, В.Толмачов та ін. Роботи Антона Євдокимовича зберігаються в музеях міст Тернополя, Києва, Ялти, Ярмолинцях, Москви (Росія), Кременецькому гуманітарно-педагогічному інституті ім. Тараса Шевченка, приватних колекціях. На індивідуальній виставці 2013 року представлено понад 75 нових творів живопису, графіки, декоративного розпису, плетіння з соломи.

Гриб А.Є. – член обласної художньої ради, член секції товариства охорони пам’яток історії та культури, член Тернопільського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Нагороджений Знаком Міністерства культури СРСР «За відмінну роботу», численними дипломами, грамотами, подяками, преміями. У 2008 році став лауреатом обласної мистецької премії імені Ярослави Музики.

Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Антон Євдокимович Гриб надає допомогу працівникам як заслужений майстер народної творчості України.

 

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Поступ співпраці…

Міжнародне співробітництво музею підтверджує експонування виставки копій 29 фресок із каплиці  св. Трійці в Любліні (Республіка Польща).

 

Коротка довідка:

На особливу увагу заслуговують розписи в каплиці св. Трійці Люблінського замку, закінчені в 1418 році групою малярів на чолі з майстром Андрієм. Звідки були ці майстри – невідомо, але донаторський напис вказує на зв’язок з Волинню. Люблінські фрески, випадково відкриті у 1899 році, одразу ж привернули увагу своїм високим художнім рівнем.

У каплиці св. Трійці Люблінського замку розписи на стінах ідуть у три яруси, а під ними, внизу, на зріст людини, написано декоративні завіси. Окремі сюжети, обведені неширокою червоною смугою, не однакові за форматом і розміром, що дає майстрові можливість краще компонувати їх та виділяти серед них найважливіші. Композиції мають мінімальне число дійових осіб, в них багато простору, завдяки чому вони легко сприймаються і глядач вільно орієнтується в зображуваних подіях, усвідомлює їх зміст.

Посеред зали каплиці підноситься стрункий восьмигранний стовп, який, немов велетенська квітка, розкривається в нервюрах склепіння. В примхливих за формою площинах між нервюрами на синьому тлі довільно розміщено світлі постаті святих. Сюжети подано в такому зв’язку, що їх розгляд треба починати із східної стіни.

Багатство стилістичних нюансів свідчить про надзвичайну складність і своєрідність еволюції українського мистецтва, його широкі, різноманітні зв’язки. На прикладі люблінських фресок видно, що їх виконавці були обізнані з досягненнями мистецтва різних країн. Творчо використавши ідеї Передвідродження, вони створили яскраві національні розписи, гостра й емоційна художня мова яких дала можливість передати різні відтінки душевного стану, що для мистецтва XII – XIII століть було недосяжним.

Поділитись у соціальних мережах

Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex